У цьому матеріалі ми розглянемо все про порушення під назвою гіпертиреоз: симптоми, причини, лікування та ускладнення. Це поширене порушення в роботі щитоподібної залози, яке у більшості випадків розвивається у віці від 20 до 40 років. Гіпертиреоз може вразити кожного, але у жінок він зустрічається приблизно в 10 разів частіше, ніж у чоловіків.

Що таке гіпертиреоз?

Щитоподібна залоза – це невеликий орган, який розташований у передній частині шиї. За формою вона нагадує метелика з розправленими крилами. Гормони, що виробляються в цьому органі, контролюють дуже багато функцій:

• Метаболізм (як організм використовує енергію),
• Дихання,
• Серцебиття,
• Нервову систему,
• Вагу людини,
• Температуру тіла і багато іншого.

Гіпертиреоз розвивається у тому випадку, якщо щитоподібна залоза стає надто активною і виробляє гормонів більше, ніж потрібно організму. Якщо бути більш точними, то в крові підвищується рівень двох гормонів: трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4). До речі, інша назва даного порушення – тиреотоксикоз.

Якщо вчасно не виявити симптоми і не пройти лікування, дане порушення може спровокувати проблеми з серцем, кістками, м'язами, а також негативно вплинути на менструальні цикли та репродуктивну функцію у жінок.

Які причини гіпертиреозу?

Причин може бути декілька, і найпоширеніші з них представлені нижче.

Хвороба Грейвса

Приблизно в трьох із чотирьох випадків гіперактивність щитовидки викликана хворобою Грейвса. Це аутоімунне порушення, при якому імунна система помилково атакує щитоподібну залозу, змушуючи її виробляти більше гормонів. Як і у випадку з будь-якою аутоімунною патологією, точна причина розвитку хвороби Грейвса невідома. Зазвичай вона вражає молодих жінок або жінок середнього віку, і передається спадково. До речі, куріння підвищує ризик захворіти на цей недуг.

Вузли в щитоподібній залозі

Іноді тиреотоксикоз розвивається у тому випадку, якщо на залозі утворюються вузли. Зазвичай це незлоякісні новоутворення, які активно виробляють тироксин і трийодтиронін. Медицині поки невідомо, чому утворюються ці вузли, але за статистикою найчастіше вони вражають людей у віці 60 років і старше.

Прийом деяких ліків

Підвищений рівень йоду в організмі може спровокувати щитовидку виробляти надмірну кількість гормонів. Іноді таке трапляється у людей, які приймають йодовмісний препарат – аміодарон. Даний препарат призначається для контролю аритмії.

Фахівці з Національної служби охорони здоров'я Англії відзначають, що відмова від прийому ліків, які провокують гіпертиреоз, покращує стан хворого. На те, щоб рівень гормонів повернувся до норми, може піти кілька місяців

Інші можливі причини гіпертиреозу:

• Підвищений рівень речовини під назвою хоріонічний гонадотропін людини. Таке іноді спостерігається під час ранньої вагітності, багатоплідної або молярної вагітності. Молярна вагітність розвивається у тому випадку, якщо тканина, яка зазвичай стає плодом, перетворюється на патологічне утворення.
• Іноді причина гіпертиреозу ховається в доброякісному утворенні на гіпофізі (аденома гіпофіза). Останній являє собою ендокринну залозу, розташовану біля основи головного мозку. Гіпофіз приймає активну участь у роботі всієї ендокринної системи, і в тому числі регулює виробництво гормонів щитоподібної залози.
• Тиреоїдит – запалення щитовидки, через яке залоза виробляє занадто багато гормонів.
• Рак щитоподібної залози – пухлина здатна впливати на виробництво гормонів.

Гіпертиреоз: симптоми, на які варто звернути увагу

Надактивність щитоподібної залози  різноманітні симптоми, хоча малоймовірно, що людина зіткнеться з кожним з них. Ознаки гіпертиреозу можуть проявитися різко, а можуть розвиватися поступово. В одної людини вони будуть проявлятися відносно м'яко, а в іншої будуть дуже вираженими.

Найпоширеніші симптоми гіпертиреозу:

• Нервозність, тривожність, дратівливість,
• Гіперактивність на ранній стадії порушення – людині важко залишатися нерухомою, вона повна «нервової» енергії,
• Перепади настрою,
• Проблеми зі сном,
• Постійне відчуття втоми (на більш пізній стадії),
• Погана переносимість спеки,
• М'язова слабкість,
• Діарея або часте випорожнення кишківника,
• Часте сечовипускання,
• Постійна спрага,
• Зниження лібідо, втрата інтересу до сексу.

Симптоми гіпертиреозу можуть також мати наступні фізичні прояви:

• Набряк у передній частині шиї через збільшення щитоподібної залози (зоб),
• Нерегулярний або незвично швидкий серцевий ритм,
• Смикання або тремтіння,
• Надмірна пітливість і поява гарячих ділянок на шкірі,
• Червоні долоні,
• Нігті, що відшаровуються,
• Свербляча висипка (кропив'янка),
• Неоднорідне (вогнищеве) випадання волосся або їх стоншення,
• Втрата ваги, незважаючи на хороший апетит,
• Проблеми з очима – почервоніння, сухість, погіршення зору.

Якою є діагностика гіпертиреозу?

При наявності вищеперелічених симптомів необхідно звернутися до ендокринолога. На прийомі лікар вислухає скарги, проведе фізичний огляд і при підозрі на тиреотоксикоз – призначить аналізи.

Аналіз крові дозволить оцінити рівень декількох гормонів:

1. Тиреотропного гормону (ТТГ), який виробляється у гіпофізі і контролює виробництво гормонів Т3 і Т4,
2. Трийодтироніну (Т3),
3. Тироксину (Т4).

У ході діагностики гіпертиреозу показники пацієнта порівнюють із нормальними значеннями. Знижений рівень тиреотропного гормону і підвищена концентрація гормонів Т3 і/або Т4 буде вказувати на тиреотоксикоз. Іноді пацієнта направляють на узі щитоподібної залози, яке дозволяє виявити вузли.

Як лікувати гіпертиреоз?

Головна мета терапії – нормалізувати рівень гормонів у крові, запобігти довгостроковим проблемам зі здоров'ям і усунути симптоми. Вибір тактики лікування гіпертиреозу залежить від причини і тяжкості захворювання. Ендокринолог враховує такі фактори: 

• Вік пацієнта,
• Наявність алергії або побічних ефектів на лікарські речовини,
• Інші стани або захворювання, наприклад, вагітність або наявність проблем із серцем.

Медикаментозне лікування гіпертиреозу

Для лікування цього захворювання і боротьби з його симптомами лікарі призначають 2 види ліків:

1. Антитиреоїдні препарати,
2. Бета-блокатори.

Антитиреоїдні препарати

Ці ліки стримують щитовидку від надмірного виробництва гормонів, однак зазвичай вони не здатні остаточно вилікувати тиреотоксикоз. Найчастіше ендокринологи призначають препарат метимазол. Якщо пацієнтка перебуває вагітна, на перші 3 місяці вагітності лікар прописує пропілтіоурацил. Це пояснюється тим, що метимазол здатен завдати шкоди плоду, хоча таке трапляється рідко.

У середньому курс лікування гіпертиреозу антитиреоїдними засобами триває 1-2 роки, хоча багатьом доводиться приймати ці препарати багато років. Важливо зазначити, що антитиреоїдні ліки не призначають пацієнтам, у яких гіперфункція щитоподібної залози викликана тиреоїдитом.

Недолік цих препаратів ховається у великій кількості побічних ефектів, з якими стикаються деякі пацієнти. Якщо у хворого з'явилися симптоми зі списку нижче, необхідно негайно телефонувати лікарю:

• Втома і слабкість,
• Тупий біль у животі,
• Втрата апетиту,
• Шкірна висипка або свербіж,
• Пожовтіння шкіри або очних білків (жовтяниця),
• Постійний біль у горлі,
• Підвищення температури.

Бета-блокатори

Ці препарати не впливають на роботу щитоподібної залози, але допомагають знизити виразність симптомів. Бета-блокатори дуже швидко знімають тремор, нервозність і прискорене серцебиття.

Лікування гіпертиреозу радіойодтерапією

Радіойод є поширеним і ефективним методом лікування гіперактивної щитовидки. У ході терапії пацієнт приймає препарат у вигляді рідини або капсули. Активний компонент препарату повільно руйнує клітини залози, які виробляють гормони.

Майже у кожного пацієнта, який приймає радіоактивний йод, пізніше розвивається гіпотиреоз. Це стан, при якому щитоподібна залоза виробляє менше гормонів, ніж необхідно. Фахівці з Міністерства охорони здоров'я США заспокоюють: гіпотиреоз не тільки легше контролюється, але і викликає менше довгострокових проблем зі здоров'ям, ніж тиреотоксикоз.

Радіойодтерапія не використовується для лікування вагітних або годуючих жінок. Радіоактивний йод здатен завдати шкоди щитоподібній залозі плода і може передаватися дитині при годуванні грудьми.

Операція на залозі

Це найменш використовуваний метод лікування гіпертиреозу, при якому хірурги видаляють щитоподібну залозу або її частину. Іноді ця процедура виконується для лікування пацієнтів із великим зобом. Також вона може бути показана вагітним жінкам, які не можуть приймати антитиреоїдні препарати.

Після видалення частини залози рівень гормонів у крові може нормалізуватися. У деяких пацієнтів після часткового видалення щитовидки розвивається гіпотиреоз. Через це їм доводиться приймати препарати, які виконують функцію відсутніх гормонів. Якщо залозу видаляють повністю, хворому знадобиться приймати гормональні препарати до кінця життя.

Які ускладнення гіпертиреозу?

Якщо хворий не отримує лікування, у нього можуть з'явитися інші проблеми зі здоров'ям, включаючи:

• Аритмію, яка здатна призвести до утворення тромбів і інсульту, серцевої недостатності та інших проблем із серцем.
• Захворювання очей під назвою офтальмопатія Грейвса. Це порушення викликає «подвійний зір», підвищену чутливість до світла і біль в очах. Дуже рідко офтальмопатія Грейвса призводить до втрати зору.
• Остеопороз, через який кістки стають настільки крихкими, що навіть падіння або найменше навантаження може закінчитися переломом.
• Тиреотоксичний криз – рідкісне, але загрозливе для життя ускладнення недіагностованого або погано контрольованого тиреотоксикозу. Для цього стану характерний раптовий спалах симптомів: прискорене серцебиття, підвищення температури (38°C і вище), діарея і блювання, помутніння свідомості, втрата свідомості.

Помітили у себе або у рідних симптоми гіпертиреозу? Радимо не зволікати, а якомога раніше звернутися до лікаря. Якщо ви живете в Києві, записуйтесь на прийом до ендокринолога в клініку Персомед.

Джерела:

1. Overactive thyroid (hyperthyroidism),NHS,
2. Hyperthyroidism (Overactive Thyroid), The National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases Health Information Center,
3. Hyperthyroidism (Overactive), American Thyroid Association,
4. Hyperthyroidism Overview, EndocrineWeb.