Епілепсія – це захворювання центральної нервової системи, при якому порушується активність головного мозку. Хворого турбують судоми, іноді він починає себе дивно поводити або відчувати незвичайні відчуття. Іноді людина взагалі втрачає свідомість.
Які симптоми епілепсії?
Оскільки це порушення викликане аномальною активністю головного мозку, судоми можуть вплинути на будь-який процес, пов'язаний з мозком. Ознаки захворювання можуть включати:
- Тимчасову плутанину свідомості,
- Неконтрольовані посмикування рук і ніг,
- Втрату свідомості,
- Психічні ознаки епілепсії, такі як страх, занепокоєння або відчуття дежа вю (людина відчуває, що вона колись уже була в подібній ситуації або місці).
Симптоми варіюються залежно від типу нападу. У більшості випадків у людини завжди будуть одні й ті ж симптоми, тому епізоди будуть дуже схожі між собою. Зазвичай тривалість нападу триває від кількох секунд до кількох хвилин – залежно від типу судом.
Лікарі класифікують судоми як вогнищеві або генералізовані – залежно від того, які ділянки головного мозку були уражені.
Вогнищеві напади
Коли судоми з'являються в результаті аномальної активності лише в одній ділянці мозку, вони називаються вогнищевими (частковими). Ці напади поділяються на дві категорії:
- Вогнищевий напад епілепсії без втрати свідомості. Вогнищеві напади можуть впливати на емоційний стан хворого, а також на його зовнішній вигляд, сприйняття запахів, звуків і навіть смакових відчуттів. Вони також можуть призвести до мимовільного посмикування рук або ніг або до чутливих симптомів, таких як поколювання, запаморочення та поява миготливих вогників в очах.
- Вогнищеві напади епілепсії з втратою усвідомлення. У даному випадку судоми призводять до плутанини або втрати свідомості. Людина може зосередити погляд на одній точці і ні на що не реагувати. Деякі під час нападу ходять по колу, розтирають руки або жують.
Генералізовані судоми
Судоми, які охоплюють усі ділянки мозку, називаються генералізованими. Ці напади поділяються на 6 типів:
- Напади з відсутністю судом. Вони часто зустрічаються у дітей і характеризуються тим, що хворі просто спрямовують погляд у простір. У деяких з'являються ледь помітні рухи, такі як моргання очей або цмокання губами. Ці напади можуть з'являтися серіями і викликати короткочасну втрату свідомості.
- Тонічні судоми. Тонічні напади епілепсії викликають затвердіння м'язів – зазвичай м'язів спини, рук і ніг. В результаті цього затвердіння м'язів хворий може впасти.
- Атонічні судоми. Викликають втрату м'язового контролю, що часто призводить до раптового падіння на землю.
- Клонічні судоми. Клонічні напади пов'язані з повторюваним посмикуванням м'язів. Ці судоми зазвичай зачіпають м'язи шиї, обличчя і рук.
- Міоклонічні напади. Ця різновидність судом зазвичай проявляється як раптові короткі конвульсії або посмикування рук і ніг.
- Тоніко-клонічні напади. Можуть викликати різку втрату свідомості, затвердіння м'язів і тремтіння, а іноді – прикушування язика або втрату контролю над сечовим міхуром.
Які причини епілепсії?
Для двох з трьох людей точну причину даного захворювання так і не вдається встановити. У цьому випадку хвороба називається криптогенною або ідіопатичною. В інших випадках її пов'язують з різними факторами:
- Спадковість. Деякі типи цього порушення, які класифікуються за типом нападів, передаються по сімейній лінії. Також окремі гени можуть зробити людину більш чутливою до умов навколишнього середовища, які викликають судоми.
- Травма голови. Травма голови в результаті автомобільної аварії або іншої події (наприклад, падіння з велосипеда) здатна стати причиною епілепсії.
- Захворювання головного мозку, які викликають його пошкодження (пухлини головного мозку або інсульт). Інсульт є основною причиною розвитку цієї хвороби у дорослих старше 35 років.
- Інфекційні захворювання, такі як менінгіт, СНІД і вірусний енцефаліт.
- Порушення розвитку. Епілепсію іноді пов'язують з порушеннями розвитку, такими як аутизм і нейрофіброматоз.
- Родова травма. До народження плід чутливий до пошкодження мозку через інфекцію, погане харчування або нестачу кисню у матері. У деяких випадках пошкодження мозку призводить до епілепсії або церебрального паралічу.
Лікування епілепсії
Більшість хворих можуть позбутися нападів, приймаючи один протисудомний (протиепілептичний) препарат. Інші можуть зменшити частоту і інтенсивність нападів, приймаючи комбінацію ліків.
Багато дітей, у яких немає симптомів епілепсії, можуть після курсу лікування припинити прийом ліків і жити без нападів. Дорослі можуть відмовитися від ліків після двох або більше років без судом.
Часто пошук підходящого лікарського засобу і його дозування – складний процес. При виборі препаратів від епілепсії лікарі враховують загальний стан хворого, частоту нападів, вік та інші фактори. Лікар також розглядає інші ліки, які приймає хворий, щоб переконатися, що вони не будуть впливати один на одного. Спочатку лікарі призначають один препарат і підбирають відносно низьку дозу. Потім дозування поступово збільшується до тих пір, поки напади не будуть взяті під контроль.
Не менше половини людей, яким тільки діагностували епілепсію, позбавляються судом після прийому першого препарату. Якщо протисудомні ліки не дають результату, лікарі можуть запропонувати хірургічне втручання або інші методи лікування.
Операція
Коли ліки не можуть забезпечити контроль над нападами, розглядається варіант хірургічного втручання. В ході операції хірург видаляє ділянку мозку, яка викликає судоми. Найчастіше операцію проводять у двох ситуаціях:
- Якщо судоми зачіпають невелику, чітко встановлену область мозку.
- Якщо оперована область мозку не впливає на життєво важливі функції: мову, рухи, зір або слух.
Після операції багато хворих по-перше потребують прийому ліків для запобігання судомам. Однак зазвичай вони приймають менше препаратів і в меншій дозі.
Інші методи лікування епілепсії
Окрім ліків і хірургії існують альтернативні методи терапії. До них відносять:
- Стимуляцію блукаючого нерва. Лікарі імплантують під шкіру грудей пристрій, який називається стимулятор блукаючого нерва. За принципом роботи цей пристрій нагадує кардіостимулятор. Дроти від стимулятора підключають до блукаючого нерва на шиї. Пристрій посилає електричні імпульси через блукаючий нерв у головний мозок. Поки точно не з'ясували, яким саме чином це стримує судоми, але стимуляція блукаючого нерва здатна зменшити кількість нападів на 20-40 відсотків.
- Кетогенна дієта. Діти можуть зменшити частоту судом, дотримуючись суворої дієти з високим вмістом жирів і дуже низьким вмістом вуглеводів. Через кілька років такої дієти судоми можуть відступити, і деякі діти можуть перейти на звичайну дієту, але тільки під пильним наглядом лікаря. Серед можливих побічних ефектів кетодієти – зневоднення, запори, уповільнення росту через нестачу поживних речовин, які містяться у вуглеводній їжі, а також утворення каменів у нирках. Ці побічні ефекти зустрічаються рідко, якщо правильно дотримуватися дієти і медичного контролю.
- Глибока стимуляція мозку. Хірурги імплантують електроди в певну частину мозку, а саме – в таламус. Електроди підключені до генератора, вживленого в груди або череп. Генератор посилає електричні імпульси в мозок і за рахунок цього зменшується частота нападів.
Джерела:
- Epilepsy, Mayo Clinic,
- What is Epilepsy, Epilepsy Foundation of America,
- Frequently Asked Questions About Epilepsy, National Center for Chronic Disease Prevention and Health Promotion , Division of Population Health.