Хронічний кашель: 3 найпоширеніші причини

Періодичний кашель – це нормальне явище. Разом з ним наш організм очищає легені від чужорідних часточок і виділень, які здатні викликати інфекцію. Зовсім інша справа, коли кашель стає хронічним. Він виснажує фізично, заважає спати, викликає запаморочення, хрип і навіть нетримання сечі (особливо у жінок). У цій статті ми розглянемо, звідки береться це неприємне явище і що з ним можна зробити.

Як зрозуміти, що у вас саме хронічний кашель?

Коли людина кашляє день або два, вона може подумати, що застудилася або підхопила вірус грипу. Якщо вона кашляє тиждень, на думку можуть прийти такі захворювання, як алергія або бронхіт. Якщо ж кашель «не відпускає» вже місяць, більшість починає турбуватися по-справжньому.

Для того, щоб розглядати будь-яке порушення як хронічне, воно повинно турбувати людину не менше певного періоду часу. Наш випадок не є винятком. Якщо ви постійно кашляєте протягом 8 або більше тижнів, тоді у вас дійсно хронічний кашель. У цього неприємного явища існує багато можливих причин. Головні з них ми розглянемо прямо зараз.

Які причини кашлю?

За даними американських фахівців, у 90% випадків причиною можуть бути такі порушення:

  1. Постназальний синдром (або синдром постназального затікання),
  2. Астма,
  3. Кислотний рефлюкс.

Три ці фактори несуть відповідальність за хронічний кашель у 9 з 10 людей. Серед менш поширених причин відзначають інфекції, прийом окремих ліків і захворювання легень. Розглянемо кожну з причин кашлю більш докладно.

Постназальний синдром

Синдром постназального затікання діагностують у тому випадку, коли виділення з носа витікають або затікають у задню частину горла. Ці виділення можуть подразнювати слизову оболонку горла і провокувати кашель. Найчастіше постназальний синдром зустрічається у людей, які постійно застуджуються, а також у алергіків, хворих на риніт або синусит.

Ознаки синдрому:

  • нежить,
  • відчуття, ніби у задній частині горла зібралася рідина,
  • постійне бажання очистити горло від слизу.

Деякі люди стикаються з так званим «тихим» постназальним синдромом. У цьому випадку єдиною скаргою пацієнта є постійне покашлювання.

Астма

Це друга за поширеністю причина кашлю серед дорослих і причина №1 у дітей. На додаток до основного симптому у астматиків спостерігаються «свистяче» дихання і задишка. Однак деякі страждають від кашльової астми – це окремий різновид хвороби, при якому єдиним вираженим симптомом є сухий кашель.

Пов'язане з астмою покашлювання може бути сезонним явищем, а може слідувати за інфекцією верхніх дихальних шляхів. У даних випадках кашель може посилюватися при впливі холоду, сухого повітря, деяких парів і ароматів.

Гастроезофагеальний, або кислотний рефлюкс

Кислотний рефлюкс (рефлюкс – це зворотний рух вмісту порожнистих органів) відбувається у тому випадку, коли кислота зі шлунка потрапляє в стравохід. Багато людей з хронічним кашлем страждають від печії або кислого присмаку в роті саме через гастроезофагеальний рефлюкс. Однак у деяких пацієнтів з ГЕРХ єдиним симптомом хвороби є тільки сухий кашель.

Далі ми розглянемо менш поширені причини:

  • інфекції,
  • прийом медикаментів,
  • хвороби легень.

Інфекції дихальних шляхів

Інфекція верхніх дихальних шляхів (наприклад, застуда) здатна провокувати кашель, який «не відпускає» 8 і більше тижнів. Це може бути пов'язано з постназальним синдромом або запаленням дихальних шляхів, яке утворилося через інфекцію. Багато пацієнтів з хронічним кашлем, який з'явився через респіраторну інфекцію, добре реагують на лікування постназального синдрому або кашльової астми.

Іноді після вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів у хворого розвивається бактеріальний трахеобронхіт або бактеріальний синусит. Майже всі пацієнти з бактеріальним трахеобронхітом мають кашель з виділенням мокротиння світло-жовтого, темно-зеленого або коричневого кольору.

Також майже у всіх пацієнтів з бактеріальним синуситом спостерігаються закупорка навколоносових пазух і виділення з носа, які скапують або затікають у задню частину горла. При бактеріальному синуситі мокротиння має такий же колір, як і при трахеобронхіті. Якщо протягом 10-14 днів у хворого продовжує виділятися жовто-зелений слиз, можуть знадобитися антибіотики.

Прийом інгібіторів АПФ (ангіотензинперетворюючого ферменту)

Прийом цих препаратів, які часто призначаються для лікування гіпертонії, викликає тривалий сухий кашель у 20% хворих. У багатьох пацієнтів перехід на інший препарат покращує ситуацію протягом 1-2 тижнів.

Хронічний бронхіт

При цьому захворюванні бронхи постійно запалені, що викликає кашель, іноді – з виходом мокротиння. У більшості випадків хронічний бронхіт розвивається у колишніх або діючих курців, а також у людей, які піддаються постійному впливу забрудненого повітря.

Рак легень

Насправді дуже мало людей з хронічним кашлем мають рак легень. Якщо ви курите, шанси захворіти на цю смертельну хворобу зростають. Серйозне занепокоєння повинно з'явитися у тому випадку, коли курець кашляє з кров'ю. Ще один привід для занепокоєння – якщо людина продовжує кашляти більше місяця після того, як кинула палити.

Еозинофільний бронхіт

Це особливий різновид запалення дихальних шляхів, який здатний стати причиною хронічного кашлю. Еозинофільний бронхіт діагностують у тому випадку, якщо дихальний тест для виявлення астми показав негативний результат, але мікроскопічне дослідження мокротиння виявило клітини під назвою еозинофіли.

Як вилікувати кашель?

Лікування повинно бути спрямоване на усунення першопричини, а не самого симптому. У більшості випадків для підбору максимально ефективного способу лікування потрібен певний час. Проаналізувавши, який саме засіб від кашлю спрацював найкраще, терапевт зможе з'ясувати точну причину тривалого покашлювання.

З іншого боку, у дуже багатьох пацієнтів причина ховається не в одному, а декількох порушеннях одразу. У такому випадку від кашлю можна позбутися тільки тоді, якщо лікування спрямоване одночасно на всі патології.

Залежно від першопричини, терапевт може призначити різні ліки.

Постназальний синдром

При постназальному синдромі допомагають деконгестанти, назальні або оральні антигістаміни, назальні глюкокортикоїди, або спреї, що містять іпратропій. У даному випадку вибір конкретних препаратів для лікування кашлю буде залежати від історії хвороб і симптоматики. Нижче наведені конкретні приклади:

  • Якщо постназальний синдром з'явився після застуди

У даному випадку хворому призначають антигістаміни, які приймаються у вигляді таблеток – хлорфенірамін або клемастин. Для зняття закладеності носа і, отже, зменшення затікання слизу в горло, використовуються протизастійні засоби.

  • Якщо постназальний синдром з'явився через алергію

У даному випадку лікар призначає назальні глюкокортикоїди. Вони допомагають зменшити запалення в носі і заспокоїти алергічний кашель. Також при алергічному постназальному синдромі ефективні пероральні антигістаміни – лоратадин, фексофенадин і цетиризин. На відміну від антигістамінних засобів минулого покоління (хлорфенірамін, дифенгідрамін), нові препарати рідше викликають сонливість.

Назальні антигістамінні спреї, такі як азеластин, також можуть полегшити постназальний синдром.

Всі ці засоби від кашлю (назальні глюкокортикоїди, пероральні або назальні антигістаміни) можуть прийматися як окремо, так і в комбінації.

Кашльова астма

Якщо причина ховається в астмі, хворому призначають стандартну схему лікування. В неї обов'язково входить інгаляційний глюкокортикоїд – флутиказон, будесонід або беклометазон. Якщо у хворого свистяче дихання або задишка, лікар призначить інгаляційний бронходилататор (альбутерол). Глюкокортикоїд зменшує запалення дихальних шляхів, а бронходилататор їх «відкриває».

Кислотний рефлюкс

Лікування кашлю, причиною якого є рефлюкс, повинно в першу чергу базуватися на змінах способу життя. Фахівці рекомендують:

  • Уникати продуктів, які посилюють кислотний рефлюкс: жирної і гострої їжі, газованих напоїв, шоколаду, кислих соків, часнику, помідорів і цитрусових. Також потрібно обмежувати вживання алкоголю,
  • Не їсти за 2-3 години до сну,
  • Спати з піднятою на 15-20 см верхньою частиною тіла, підставивши бруски під ніжки ліжка,
  • Схуднути, якщо є зайві кілограми,
  • Кинути палити.

Іноді лікарі призначають інгібітори протонної помпи – омепразол, езомепразол, лансопразол. Ці препарати зменшують вироблення кислоти в шлунку. Для лікування кашлю в цьому випадку знадобиться 8 або більше тижнів прийому ліків.

Еозинофільний бронхіт

Для лікування цієї хвороби призначають уже знайомі вам інгаляційні глюкокортикоїди – будесонід або флутиказон. Ці препарати зменшують запалення в дихальних шляхах.

При яких симптомах необхідно швидше звертатися до лікаря?

За словами вчених з Університету Гарварда, якщо разом з постійним кашлем з'являються симптоми зі списку нижче, потрібно  звернутися до лікаря:

  • Висока температура або невелике, але тривале підвищення температури,
  • Рясне виділення мокротиння,
  • Кашель з кров'ю,
  • Задишка,
  • Втрата ваги без очевидної причини,
  • Слабкість і втома,
  • Втрата апетиту,
  • Сильна пітливість вночі,
  • Біль у грудях,
  • Хрип або «свистяче» дихання.

Якщо вас мучить хронічний кашель, не варто чекати, поки з'являться перелічені вище симптоми. Краще звернутися до терапевта.

Джерела:

  1. Patient education: Chronic cough in adults (Beyond the Basics), UpToDate,
  2. That nagging cough, Harvard University,
  3. 8 Reasons Your Cough Is Not Improving, WebMD.