новий глист

 Серед багатьох паразитарних хвороб людини анізакідоз - нова зростаюча проблема, з якою мало знайомі лікарі клінічної медицини, а також населення загалом.

 Починаючи з 1993 року, ця інвазія привернула до себе законну увагу у зв'язку з завезенням в Україну великих партій солоної норвезького та голландського оселедця, в органах і тканинах якого були виявлені личинки анізакід.

 Личинки анізакід дуже стійкі до впливу різних факторів і можуть довго жити в мертвій рибі. Вони стійкі до низьких температур. Охолодження риби до мінус 40 градусів C тривалий час не викликає загибель личинок. Личинки анізакід при слабому посоленні оселедця і охолодженні до мінус 30 градусів C залишаються живими близько місяця. Личинки гинуть у кальмарі при температурі мінус 200 градусів C за 24 години.

Людина може заразитися при вживанні сирої або напівсирої морської риби і морепродуктів, інвазованих личинками анізакід: кальмарів, креветок тощо. Анізакідоз перебігає як гостре захворювання з алергічними симптомами. Скарги хворих на схваткоподібні болі в животі, нудоту, блювання нагадують симптоми гострого гастриту, ентериту, апендициту.

 Відомі випадки з явищами "гострого живота", що закінчуються оперативним втручанням. При проникненні личинок у слизову оболонку шлунка утворюються виразки, поліпи, пухлини. Діагностика цього захворювання складна. Важливе значення має анамнез - вживання оселедця, тріски, ікри, рибопродуктів без попередньої термічної обробки або слабо посолених. Основна міра особистої профілактики - не вживати сиру рибу і рибопродукти, дотримуватися правил розділки риби (окремий ніж, дошка розділки, посуд).