Хвороба Паркінсона – це прогресуюче нейродегенеративне захворювання. Воно є другим найбільш поширеним нейродегенеративним порушенням після хвороби Альцгеймера. В її основі лежить повільне відмирання скупчень дофамінергічних нейронів у середньому мозку.
Дослідження показали, що симптоми хвороби Паркінсона проявляються тоді, коли в середньому мозку втрачається 50 і більше відсотків дофамінергічних нейронів. Поступова їх втрата призводить до зниження рівня критично важливого нейропередавача – дофаміну (допаміну). Дана хімічна речовина відповідає за передачу нервових імпульсів у частині мозку, які координують рух м'язів.
Які причини хвороби Паркінсона?
Точна причина, через яку розвивається це порушення, поки невідома. Як вважають вчені, свою роль тут відіграють декілька факторів. Вони включають:
- Гени. Дослідникам вдалося виявити специфічні генетичні мутації, які здатні викликати паркінсонізм. Хоча відзначається, що такі мутації зустрічаються досить рідко. Винятком є деякі випадки, коли ця хвороба зачіпає багатьох членів родини. Існують і інші генетичні варіації, які можуть трохи збільшити ризик розвитку Паркінсона.
- Фактори зовнішнього середовища. Вплив деяких токсичних речовин або інших факторів навколишнього середовища так само збільшують ризик. Хоча знову ж таки, ці ризики відносно невеликі.
Вчені також відзначають, що за невстановлених причин у головному мозку хворих на паркінсонізм відбуваються багато змін. Ці зміни включають:
- Присутність тілець Леві. Скупчення цих субстанцій всередині клітин головного мозку є мікроскопічним маркером хвороби Паркінсона.
- Наявність альфа-синуклеїну в тільцях Леві. Хоча в тільцях Леві виявляються багато речовин, експерти вважають, що найважливішим з них є скупчення природного і поширеного білка альфа-синуклеїну. Наразі це явище активно досліджується, адже вчені вважають, що воно може відігравати важливу роль у розвитку хвороби.
10 ранніх симптомів паркінсонізму
Нижче наведено 10 ознак, при яких людині варто звернутися до невролога. Якщо турбує тільки одна з них, це не є приводом для сильних переживань. А ось у разі появи відразу декількох ознак паркінсонізму потрібно бігти до лікаря. Отже, перерахуємо їх по порядку:
- Тремор. Несильне тремтіння пальців або підборіддя в стані спокою є поширеною ранньою ознакою хвороби.
- Крихітний почерк. Якщо почерк став набагато мініатюрнішим, ніж був раніше, це недобрий сигнал. Людина може помітити, що літери стали меншими, а слова почали притискатися одне до одного. Зміна почерку, яку називають мікрографією, є ймовірною ознакою хвороби Паркінсона.
- Втрата нюху. Аромати можуть ослабнути, особливо добре ця ознака перевіряється на парфумах, каві і стиглих бананах.
- Проблеми зі сном. Якщо людина постійно крутиться у ліжку або різко смикається під час сну, це є можливим симптомом паркінсонізму.
- Проблеми з ходою або рухами. Рухи стають жорсткими, людина виглядає скутою. Одна з можливих ознак – під час ходи руки не розгойдуються так, як раніше. Ще один з ранніх симптомів – скорочення амплітуди руху або біль у плечовому, а також тазостегновому суглобах. Іноді хворі скаржаться на відчуття, ніби їхні стопи «застрягають у підлозі».
- Запори. Нездатність спорожнити кишечник без натужування – це привід сходити до лікаря. Запор – це одна з ймовірних ознак хвороби Паркінсона ранньої стадії.
- Голос часто стає тихішим, монотонним, охриплим, а мова — нечіткою та невиразною. Якщо у людини змінився голос, їй варто звернутися до невролога. Іноді люди думають, що їхні близькі втрачають слух, хоча насправді проблема полягає у «пом'якшенні» їхнього голосу.
- Відсутність міміки (маска на обличчі). Серйозне, депресивне або зле обличчя, навіть коли людина знаходиться в нормальному настрої – це ще один привід для занепокоєння.
- Запаморочення і непритомність. Чи буває, що при підйомі зі стільця ви відчуваєте запаморочення? Поряд із втратою свідомості цей симптом може вказувати на понижений тиск і можливий паркінсонізм.
- Сутулість або втрата координації. Якщо людина почала сутулитися, нахилятися вперед або втрачати координацію, це може бути ознакою хвороби, що розвивається.
Лікування хвороби Паркінсона: що можна зробити?
Як і хвороба Альцгеймера, це порушення не піддається лікуванню. Прийом медикаментів допомагає контролювати симптоми, і дуже часто значно поліпшує стан хворого. Деяким хворим виконують хірургічне втручання.
Медикаментозне лікування паркінсонізму
Прийом ліків допомагає при проблемах з ходою і рухами, а також при треморі. Препарати підвищують рівень дофаміну або повністю його замінюють. Нагадаємо, страждаючі від даної хвороби люди відчувають нестачу цього нейротрансмітера. При цьому дофамін не можна призначати напряму, адже у такій формі він не досягає головного мозку. Після початку терапії пацієнт відчуває значне поліпшення стану. Але з часом ефект від прийому ліків знижується.
Для лікування хвороби Паркінсона неврологи призначають такі препарати:
- Карбідопа-леводопа. Леводопа – це найбільш ефективні ліки. Вона є натуральною хімічною речовиною, яка потрапляє в головний мозок і конвертується в дофамін. Леводопа комбінується з карбідопою, яка запобігає конвертацію леводопи в дофамін за межами мозку. Через декілька років, в міру прогресування хвороби, ефект від прийому леводопи знижується. При збільшенні дозування людину можуть турбувати мимовільні рухи (дискінезія). У даному випадку лікарі знижують дозування або коригують час прийому препарату.
- Агоністи дофаміну. На відміну від леводопи, дофамінові агоністи не конвертуються в дофамін. Замість цього вони імітують дію цього нейротрансмітера в головному мозку. У плані пом'якшення симптомів агоністи не настільки ефективні, як леводопа. Зате ефект від їх прийому більш тривалий. Агоністи дофаміну часто призначають разом з леводопою – це допомагає продовжити дію останньої. До агоністів відносять: праміпексол, ропінірол і ротиготин. Для отримання швидкого ефекту неврологи можуть призначити апоморфін.
- Інгібітори моноаміноксидази МАО-В. Вони допомагають запобігти розпаду дофаміну в мозку за рахунок пригнічення дії ферменту моноаміноксидази B. Їх рідко призначають в комбінації з антидепресантами або окремими наркотичними препаратами. В іншому випадку хворий ризикує постраждати від рідкісних, але дуже серйозних реакцій. Інгібітори моноаміноксидази МАО-В включають селегілін і разагілін.
- Інгібітори катехол-О-метилтрансферази. Лікування хвороби Паркінсона цими препаратами має своє завдання. Дані ліки продовжують дію леводопи за рахунок блокування ферменту, який руйнує дофамін. Найчастіше призначають ентакапон. Ще один інгібітор катехол-О-метилтрансферази – препарат толкапон, який призначають дуже рідко через ризик серйозного пошкодження печінки.
- Антихолінергічні засоби. Ці ліки багато років використовувалися для контролю тремору. Однак їхня скромна ефективність часто перекривається побічними ефектами. До них відносять провали в пам'яті, плутанину в думках і галюцинації.
Чи можна запобігти хворобі Паркінсона?
Оскільки точна причина цієї хвороби не встановлена, вчені поки не знають, як її запобігти. Деякі дослідження показали, що кофеїн – який міститься в каві, чаї (включаючи зелений) і колі – може знизити ризик розвитку цієї хвороби. Також цей ризик знижується при регулярних аеробних тренуваннях.
Даний матеріал носить виключно інформаційний характер. При появі декількох симптомів хвороби Паркінсона необхідно пройти огляд у лікаря-невролога.
Джерела:
- 10 Early Signs of Parkinson's Disease, Parkinson's Foundation,
- Parkinson's disease, Mayo Clinic,
- Parkinson's Disease, National Institute of Environmental Health Sciences.