Бактеріальний вагіноз – це різновид запалення піхви, викликана надмірним розростанням бактерій. З цим порушенням стикаються жінки всіх віків, але частіше воно розвивається в репродуктивному віці. За статистикою вагініт особливо часто зачіпає жінок у віці від 15 до 44 років. Причини цієї хвороби вивчені не до кінця, але деякі фактори підвищують шанси захворіти.
Як розпізнати симптоми бактеріального вагінозу?
Ознаки цієї хвороби включають:
- Сірі, білі або зеленуваті виділення з піхви,
- Подразнення піхви,
- Печіння під час сечовипускання,
- «Рибний» запах з піхви.
Варто зазначити, що у багатьох жінок це порушення взагалі ніяк не проявляється.
Коли потрібно йти до лікаря?
Обов'язково йдіть до гінеколога, якщо:
- У нормі у вас не буває виділень з піхви (вони є не у всіх жінок), але зараз вони з'явилися,
- З'явився неприємний запах з піхви та/або висока температура,
- У вас вже були вагінальні інфекції, але цього разу колір і консистенція виділень інші,
- У вас було багато статевих партнерів або нещодавно з'явився новий партнер. Іноді ознаки статевих інфекцій нагадують симптоми бактеріального вагінозу,
- Ви намагалися самостійно вилікувати дріжджову інфекцію (молочницю), але симптоми так і не зникли.
Якими є причини бактеріального вагінозу?
Ця хвороба виникає в результаті надмірного розростання одного або декількох типів бактерій, які в нормі знаходяться всередині піхви. Зазвичай «хороших» бактерій (лактобацил) більше, ніж «поганих» (анаеробних). Якщо кількість анаеробних бактерій занадто сильно збільшується, це вносить дисбаланс у мікрофлору піхви. В результаті розвивається бактеріальний вагіноз.
Деякі фактори збільшують ризик розвитку даної хвороби:
- «Бурхливе» статеве життя або нещодавня зміна партнера. Лікарі ще не до кінця вивчили зв'язок між статевою активністю і вагінозом. Однак помічено, що ця хвороба частіше зачіпає жінок, у яких було багато статевих партнерів. Також бактеріальний вагіноз частіше діагностують серед жінок, у яких був секс із жінкою.
- Процедура спринцювання. Природний баланс бактерій у піхві може порушити часте промивання цього органу з використанням спеціальних розчинів. Спринцювання збільшує ймовірність розростання анаеробних бактерій. Для підтримання гігієни ця процедура не потрібна – достатньо звичайного промивання піхви теплою водою.
- Природний дефіцит лактобактерій. Якщо природне середовище піхви не виробляє достатньої кількості «хороших» лактобацил.
Діагностика і лікування бактеріального вагінозу
Для постановки діагнозу гінеколог:
- Переглядає медичну карту і розпитує пацієнтку про наявність вагінальних або статевих інфекцій у минулому,
- Виконує огляд органів малого тазу. Під час огляду лікар візуально оцінює піхву на наявність ознак інфекції. Також гінеколог вставляє 2 пальці у піхву, а іншою рукою натискає на живіт. За допомогою цієї процедури перевіряються органи малого тазу.
- Виконує забір вагінальних виділень. Це робиться для вивчення мікрофлори під мікроскопом. При бактеріальному вагінозі виявляються вкриті бактеріями клітини.
- Досліджує вагінальний pH. Показник 4,5 або вище вважається ознакою хвороби.
Бактеріальний вагіноз: лікування
Для лікування цього захворювання гінеколог призначає один з наступних препаратів:
- Метронідазол. Цей препарат можна приймати у вигляді таблетки або місцевого гелю. Щоб уникнути побічних ефектів (діареї, болю в животі або нудоти) рекомендується повністю відмовитися від алкоголю. Спиртне не можна приймати не тільки протягом усього курсу лікування, але і на наступний день після закінчення терапії.
- Кліндаміцин. Цей препарат продається у вигляді крему, який наноситься на піхву.
- Тинідазол. Даний препарат приймається перорально. Лікування бактеріального вагінозу тинідазолом так само може спровокувати побічні ефекти. Як і у випадку з метронідазолом, на час лікування рекомендується відмовитися від алкоголю.
Дуже важливо пройти повний курс лікування – навіть якщо симптоми бактеріального вагінозу пройшли. Передчасна відмова від медикаментів підвищує ризик повторного розвитку хвороби.
Один з допоміжних методів лікування – колонізаційна лактобактеріальна терапія. У даному випадку виконуються спроби відновлення нормального балансу мікрофлори піхви. Лактобактерії містяться в окремих видах йогурту і деяких інших продуктах. Ефективність цього методу поки не доведена, дане питання ще досліджується.
Як правило, немає необхідності лікувати чоловіка інфікованої жінки, однак вагіноз може передаватися партнеру-жінці. Жінки нетрадиційної орієнтації повинні разом проходити діагностику і лікування бактеріального вагінозу.
Нерідко зустрічаються випадки повторного інфікування, яке проявляється протягом 3-12 місяців після лікування. Вчені ще досліджують ефективні методи терапії рецидивуючого вагінозу. Якщо невдовзі після лікування у вас знову з'явився неприємний запах з піхви та інші симптоми, якомога раніше зверніться до гінеколога. У випадку рецидиву лікарі продовжують курс лікування метронідазолом.
Що може статися, якщо не лікуватися?
Зазвичай це захворювання не викликає ускладнень. Однак іноді воно все ж призводить до таких наслідків, як:
- Передчасні пологи і недостатня вага новонародженого.
- Інфекції, що передаються статевим шляхом. Бактеріальний вагіноз робить жінок більш сприйнятливими до інфекцій, які передаються статевим шляхом. До них відносять: ВІЛ, вірус простого герпесу, хламідіоз і гонорею. Якщо вагіноз розвивається у ВІЛ-інфікованої жінки, збільшується шанс передачі вірусу її партнеру.
- Поява інфекції після гінекологічної операції. Бактеріальний вагіноз збільшує ризик розвитку післяопераційної інфекції, якщо операція виконувалася на статевих органах.
- Запальне захворювання тазу. Іноді вагіноз призводить до інфекції в матці або маткових трубах, що в свою чергу збільшує ризик розвитку непліддя.
Що можна зробити, щоб вберегтися від цього захворювання?
Для профілактики вагінозу рекомендується:
- Мінімізувати вплив подразників. Користуйтеся м'яким, неароматизованим милом, а також непарфумованими тампонами і прокладками.
- Не робіть спринцювань. Піхва не потребує спеціальних гігієнічних процедур – мийте її так само, як і інші ділянки тіла. Часті спринцювання порушують природний баланс бактерій і збільшують ризик розвитку вагінальних інфекцій.
- Уникайте випадкових статевих контактів і незахищеного сексу. Часта зміна партнерів збільшує ризик зараження статевими інфекціями.
Якщо у вас з'явилися симптоми бактеріального вагініту – не тягніть, звертайтеся до гінеколога.
Джерела:
- Bacterial vaginosis, Mayo Clinic,
- Bacterial Vaginosis, PatientInfo,
- Bacterial Vaginosis – CDC Fact Sheet, Centers for Disease Control and Prevention.