Гіперпаратиреоз – це порушення, при якому одна або кілька з паращитоподібних залоз виробляє занадто багато паратиреоїдного гормону. Ці маленькі залози розташовані прямо на щитоподібній залозі. Паратиреоїдний гормон (або паратгормон) допомагає підтримувати необхідний баланс кальцію в крові та тканинах організму, робота яких залежить від цього мінералу.
Які симптоми гіперпаратиреозу?
Коли проявляються ознаки цього порушення, це свідчить про пошкодження або дисфункцію органів або тканин. Причина цього явища – або підвищена концентрація кальцію в крові та сечі, або його знижена концентрація в кістковій масі.
Симптоми гіперпаратиреозу можуть бути настільки м'якими і неспецифічними, що людина може й не здогадуватися про проблему з паращитоподібними залозами. Хоча у деяких ознаки захворювання проявляються не так м'яко.
Загалом симптоми гіперпаратиреозу включають:
- Крихкі та легко ламкі кістки (остеопороз),
- Камені в нирках,
- Сильну спрагу та сечовипускання, що почастішало,
- Біль у животі,
- Швидке стомлення або слабкість,
- М'язову слабкість,
- Депресію або забудькуватість,
- Болі в кістках та суглобах,
- Часті скарги на погане самопочуття без видимих причин,
- Нудоту, блювоту та втрату апетиту,
- Запори.
Які причини гіперпаратиреозу?
Паращитоподібні залози підтримують потрібний баланс кальцію та фосфору за рахунок вивільнення або зупинки вироблення паращитоподібного гормону. Це можна порівняти з роботою термостата, який контролює постійну температуру повітря. Якщо вона падає нижче необхідного значення, термостат виробляє більше тепла. Якщо температура занадто висока, він припиняє виробляти тепло. Участь у контролі рівня кальцію в крові також бере вітамін D.
Коли рівень кальцію в крові падає нижче норми, паращитоподібні залози виробляють паратгормон. Він підвищує рівень кальцію за рахунок його виходу з кісток, а також збільшує кількість кальцію, який абсорбується в тонкій кишці з їжі.
Коли рівень кальцію в крові занадто високий, паращитоподібні залози знижують свою активність. Але іноді одна або кілька залоз виробляють занадто багато паратиреоїдного гормону. Це призводить до аномально високого рівня кальцію (гіперкальціємія) та низького рівня фосфору в крові. У даному випадку і розвивається гіперпаратиреоз.
Кальцій відіграє критично важливу роль для здоров'я кісток та зубів. Однак цей мінерал виконує й інші функції. Він допомагає передавати сигнали між нервовими клітинами та бере участь у скороченні м'язів. Фосфор допомагає підтримувати ці ж функції, працюючи в союзі з кальцієм.
Це захворювання прийнято поділяти на 2 різновиди. Кожну з них ми розглянемо окремо.
Первинний гіперпаратиреоз
При цій різновидності порушення проблема зачіпає паращитоподібні залози. Головні причини:
- Аденома (доброякісна пухлина) паращитоподібних залоз – найпоширеніша причина первинного гіперпаратиреозу (близько 80 % усіх випадків),
- Збільшення (гіперплазія) двох або більше залоз – друга за поширеністю причина,
- Злоякісна пухлина залоз (карцинома) – рідко, але все ж трапляється.
Первинний гіперпаратиреоз зазвичай розвивається випадковим чином. Хоча деякі люди успадковують окремий ген, який викликає цю хворобу. Ризик утворення аденоми або карциноми зростає у людей, які проходили променеву терапію в ділянці голови або шиї.
Вторинний гіперпаратиреоз
У даному випадку винне порушення, яке знижує рівень кальцію, через що паратиреоїдний гормон виробляється в підвищених кількостях. Таким чином, підвищений паратгормон намагається компенсувати нестачу кальцію. У цьому можуть бути винні наступні фактори:
- Проблеми з всмоктуванням кальцію в тонкому кишечнику. Організм може недоотримувати цей мінерал з їжі. Часто таке відбувається через порушення в роботі травної системи, яка з якихось причин не всмоктує кальцій.
- Сильний дефіцит вітаміну D. Цей вітамін допомагає підтримувати необхідний рівень кальцію в крові. Також він сприяє його всмоктуванню в тонкій кишці. Наш організм самостійно виробляє вітамін D, коли шкіра піддається впливу сонячних променів. Деяку кількість цього вітаміну ми отримуємо з їжею. Якщо у людини дефіцит вітаміну D, рівень кальцію в крові може впасти.
- Хронічна ниркова недостатність – це найпоширеніша причина вторинного гіперпаратиреозу. Нирки конвертують вітамін D у ту форму, яка використовується організмом. Якщо функція нирок порушена, кількість біологічно активної форми вітаміну D може знизитися, що призведе до падіння рівня кальцію.
Хто входить до групи ризику?
До групи ризику розвитку первинного гіперпаратиреозу входять:
- Жінки – після настання менопаузи,
- Люди з тривалим і сильним дефіцитом кальцію або вітаміну D,
- Особи з рідкісним спадковим порушенням, наприклад, множинною ендокринною неоплазією 1 типу,
- Люди, які проходили променеву терапію в ділянці шиї або голови,
- Особи, які приймали літій – препарат, який призначають для лікування біполярного розладу.
Які ускладнення гіперпаратиреозу?
Зазвичай ускладнення розвиваються через тривалу нестачу кальцію в кістках та занадто високий рівень кальцію в крові. Найпоширеніші ускладнення включають:
- Остеопороз. «Вихід» кальцію з кісток призводить до їх слабкості та збільшує ймовірність переломів.
- Камені в нирках. Надлишок кальцію в крові веде до підвищеної концентрації кальцію в сечі. Це призводить до утворення в нирках маленьких і твердих частинок, які формуються з кальцію та інших мінералів.
- Кальцифікацію рогівки – коли кальцій накопичується на поверхні, що покриває рогівку.
- Панкреатит – високий рівень кальцію через гіперпаратиреоз здатний призвести до запалення підшлункової залози.
- Виразку шлунка. Через високий рівень кальцію шлунок виробляє більше соляної кислоти.
- Серцево-судинні захворювання. Хоча точний причинно-наслідковий зв'язок не встановлено, підвищений рівень кальцію в крові асоціюють з серцево-судинними порушеннями. До них відносять гіпертонію та деякі хвороби серця.
- Неонатальний гіпопаратиреоз. Тяжкий та нелікований гіперпаратиреоз у вагітної жінки здатний викликати небезпечно низький рівень кальцію у новонародженого.
Діагностика гіперпаратиреозу
Перше, що зробить лікар – розпитає про симптоми і направить на аналізи крові, які визначать:
- Рівень кальцію в крові,
- Рівень паратиреоїдного гормону.
Іноді лікарі призначають додаткову діагностику гіперпаратиреозу. Це робиться для виключення вторинних причин, визначення тяжкості стану та виявлення ускладнень. Для додаткової діагностики хворому можуть призначити:
- Аналіз сечі,
- Рентген нирок,
- Денситометрію (визначення мінеральної щільності кісток).
Яке лікування гіперпаратиреозу?
Лікарі не завжди призначають ліки і направляють на операцію з видалення залоз. Іноді хворому потрібні тільки регулярні огляди та контроль. Такий підхід використовується в наступних ситуаціях:
- Якщо рівень кальцію підвищений лише трохи,
- Якщо нирки нормально функціонують і у хворого немає каменів,
- Якщо мінеральна щільність кісток в нормі або знижена тільки злегка.
У даному випадку хворому знадобиться проходити регулярні обстеження.
Хірургічне лікування
Операція – це найпоширеніший і ефективний метод лікування первинного гіперпаратиреозу. Хірург видаляє тільки збільшені або аденоматозні залози. Якщо постраждали всі 4 залози, в цьому випадку хірург видаляє 3 і, можливо, частину четвертої. Так робиться для того, щоб частина паращитоподібної залози продовжувала виконувати свої функції.
Медикаментозне лікування гіперпаратиреозу
Препарати, які призначають для лікування цього захворювання, включають:
- Кальціміметики. Ці ліки імітують кальцій, який нібито циркулює в крові. Кальціміметики в якомусь сенсі обманюють паращитоподібні залози, через що останні виробляють менше паратгормону.
Управління з нагляду за якістю медикаментів (FDA) схвалило використання препарату цинакальцет для лікування гіперпаратиреозу, який був викликаний хронічними хворобами нирок або раком паращитоподібної залози. Деякі лікарі призначають його для лікування первинного гіперпаратиреозу. Цинакальцет приймають пацієнти, яким операція або не допомогла, або не може бути виконана.
- Гормональні ліки. Якщо у жінки настала менопауза і у неї з'явилися ознаки остеопорозу, прийом гормональних препаратів допоможе утримувати кальцій у кістках. Однак варто розуміти, що таке лікування не допомагає позбутися першопричини гіперпаратиреозу. Більше того, тривалий прийом гормональних препаратів здатний збільшити ризик утворення тромбів та раку молочної залози.
- Бісфосфонати. Ці препарати так само перешкоджають виходу кальцію з кісток і допомагають знизити ризик розвитку остеопорозу, викликаного гіперпаратиреозом.
Що робити, якщо пацієнт вирішив тільки спостерігатися?
У даному випадку необхідно:
- Контролювати, скільки кальцію та вітаміну D ви отримуєте з продуктів харчування. Обмеження в прийомі кальцію не рекомендується. Національний інститут медицини дає такі норми по вживанню кальцію: людям у віці 19-50 років – 1000 мг на день; жінкам у віці 51 і більше років та чоловікам у віці 71 і більше років – 1200 мг. Вітамін D рекомендується вживати в дозуванні 600 МО, а людям у віці 71 рік і старше – 800 МО.
- Вживати багато рідини, в основному води без газу. Сеча повинна бути практично прозорою – це допоможе знизити ризик утворення каменів у нирках.
- Регулярно рухатися та тренуватися. Регулярні тренування, особливо силові, допомагають підтримувати щільність кісток.
- Відмовитися від сигарет, якщо ви курите. Куріння здатне збільшити втрати кісткової маси.
- Уникати препаратів, які підвищують рівень кальцію в крові. До них відносять деякі сечогінні засоби та препарат літій.
Якщо ви помітили у себе або своїх близьких симптоми гіперпаратиреозу, краще якомога швидше звернутися до ендокринолога.
Джерела:
- Hyperparathyroidism, Mayo Clinic,
- Hyperparathyroidism,Patient.info,
- Primary Hyperparathyroidism, The National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases.