Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) – це член родини герпесвірусів. Як показують дослідження, 95% дорослого населення має антитіла проти цього поширеного вірусу. Це говорить про те, що в якийсь період життя абсолютна більшість дорослих обов'язково заражаються цією інфекцією.
Як правило, вірус залишається непоміченим або проявляється у вигляді слабких симптомів. В деяких випадках вірусна інфекція Епштейна-Барра викликає ускладнення і здатна провокувати розвиток серйозних захворювань, включаючи деякі види раку. Хоча в основному інфекція націлюється на лейкоцити – клітини крові, що беруть участь в імунних реакціях, – вона здатна завдати шкоди практично всім органам і системам організму.
Вірус передається при близькому контакті від людини до людини. Одразу після інфікування ознаки вірусу Епштейна-Барра можуть не проявлятися, хоча іноді з'являється ряд симптомів, найчастіше – у дітей.
Як проявляється вірус Епштейна-Барра?
Серед основних ознак інфікування:
- Хвороба інфекційний мононуклеоз
Це найпоширеніше захворювання, пов'язане з ВЕБ. Мононуклеоз характеризується сильною втомою, розвитком тонзиліту і/або фарингіту, збільшенням і болючістю шийних лімфовузлів, а також підвищенням температури. Хоча температура і хворе горло, як правило, проходять протягом двох тижнів, втома відчувається протягом кількох місяців.
- Деякі несерйозні дитячі захворювання
Вірус Епштейна-Барр у дітей може викликати вушні інфекції, діарею та інші порушення в роботі ШКТ. Також на додаток до симптомів мононуклеозу додаються ознаки застуди.
- Деякі неврологічні порушення і патології крові
В рідкісних випадках первинне інфікування ВЕБ викликає неврологічні порушення, включаючи синдром Гієна–Барре і менінгоенцефаліт. Серед інших рідкісних проявів інфікування – патології крові або системи згортання крові. Серед них відзначають анемію, хворобу Мошкович, гемолітико-уремічний синдром, а також синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання.
Чим небезпечний вірус Епштейна-Барр?
Ускладнення через інфекцію ВЕБ зустрічаються рідко, але можуть загрожувати життю, якщо не звертати на них уваги. Розрив селезінки зустрічається у 1-2 осіб на 1000 хворих на інфекційний мононуклеоз. Друге смертельне ускладнення, але таке, що піддається лікуванню – непрохідність дихальних шляхів. Непрохідність розвивається через збільшення лімфатичних вузлів і набряку запалених тканин, які оточують дихальні шляхи.
Як правило, вірус Епштейна-Барр живе з інфікованою людиною протягом всього її життя, хоча і дуже рідко викликає серйозні проблеми. Однак бувають випадки, коли ВЕБ пов'язують з розвитком раку та іншими небезпечними захворюваннями, включаючи:
- Лімфома Беркітта
Це захворювання має 3 різновиди: ендемічний, спорадичний або пов'язаний з імунодефіцитом. Лімфома Беркітта виникає в період раннього інфікування вірусом Епштейна-Барр з причини ураження В-лімфоцитів. Спорадичний різновид хвороби вражає лімфоїдну тканину кишечника і верхніх дихальних шляхів. Ендемічна лімфома часто вражає кістки обличчя – особливо щелепу і очницю у дітей.
- Лімфома Ходжкіна
Люди, які перенесли інфекційний мононуклеоз, мають більш високий ризик зіткнутися з лімфомою Ходжкіна. Але не варто панікувати. За словами фахівців з Американського онкологічного товариства, цей ризик все одно вкрай малий. Дуже мало людей, інфікованих вірусом Епштейна-Барр, стикаються з цим небезпечним захворюванням.
- Т-клітинна лімфома
Вкрай рідко інфекція стає причиною розвитку Т-клітинної лімфоми.
- Назофарингеальна карцинома
Численні дослідження показали, що цей вид раку пов'язаний з ВЕБ, так як генетичний матеріал вірусу міститься в ракових клітинах хворих на карциному. Хоча знову-таки, даний вид раку зустрічається вкрай рідко, тому панікувати не варто. У більшості людей, які стикаються з ВЕБ, назофарингеальна карцинома не розвивається.
- Гематологічні хвороби
Іноді ВЕБ провокує розвиток порушень, пов'язаних з аномальним ростом і функціонуванням деяких компонентів крові. Прикладами таких порушень є гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз і лімфоматоїдний гранулематоз.
Незважаючи на різноманітність ускладнень і потенційну загрозу для життя, більшість людей не стикається навіть з симптомами вірусу Епштейна-Барра. Частина інфікованих переносять тільки мононуклеоз, а до розвитку серйозних захворювань справа доходить вкрай рідко.
Який лікар лікує вірус Епштейна-Барр?
Для того щоб дізнатися, чи заражені ви вірусом, необхідно звернутися до терапевта, а у випадку з дитиною – до педіатра. Доктор проведе огляд і призначить аналіз крові на антитіла до вірусу Епштейна-Барр.
Якщо симптоми інфекції не проходять довгий час і стали хронічними, пацієнта можуть направити до інфекціоніста або імунолога. У разі прояву неврологічних порушень людині необхідно звернутися до невролога. Збільшена селезінка просигналізує про те, що хворому необхідний прийом гематолога. Рішення про доцільність направлення до будь-якого з цих фахівців приймає терапевт.
Лікування вірусу Епштейна-Барр?
Спеціальних ліків для боротьби з ВЕБ не існує. Деяким пацієнтам при скаргах на набряки горла або збільшення селезінки призначають кортикостероїди. Якщо пацієнт зіткнувся з інфекційним мононуклеозом, його лікування обмежується відпочинком, питтям великої кількості рідини і різноманітним харчуванням.
Для проведення діагностики, а також лікування мононуклеозу записуйтеся на прийом до терапевта.
Джерела:
- The Broad Spectrum of EBV Disease, MedicineNet,
- EPSTEIN-BARR VIRUS, Public Health Agency of Canada,
- Epstein-Barr Virus Infection, eMedicineHealth,
- What Are the Risk Factors for Hodgkin Disease, American Cancer Society.