Тиреоїдит – це запальний процес, який утворився в щитоподібній залозі. Дане захворювання викликає або її гіперфункцію, або зниження її активності. У першому випадку щитовидка виробляє занадто багато гормонів, а в другому – занадто мало.
Тиреоїдит і його різновиди
Щитоподібна залоза – це найважливіший орган ендокринної системи. Вона виробляє гормони, які повністю контролюють або приймають активну участь у метаболізмі, рості та розвитку організму. Гормони щитовидки впливають на серцевий ритм, температуру тіла, а також допомагають конвертувати їжу, яку ми споживаємо, в енергію.
У цього захворювання є 3 найпоширеніші різновиди:
- Аутоімунний тиреоїдит Хашимото,
- Підгострий – вірусна форма порушення,
- Післяпологовий – з'являється після народження дитини,
Аутоімунний тиреоїдит
Як видно з назви – це аутоімунне порушення. Це означає, що імунна система організму помилково атакувала щитоподібну залозу. В результаті орган отримав пошкодження та збільшився в розмірі. У міру руйнування залоза втрачає здатність виробляти необхідну для організму кількість гормонів. Саме тому хвороба Хашимото є причиною гіпотиреозу №1.
Хворого можуть турбувати наступні симптоми:
- Втома,
- Набір ваги,
- Запори,
- Суха шкіра,
- Депресія,
- Погана переносимість холоду та інші ознаки.
У більшості випадків пацієнти з аутоімунним тиреоїдитом – це молоді жінки або жінки середнього віку. Часто у них і зовсім немає ніяких симптомів, крім втоми та відчуття легкого тиску в щитоподібній залозі. На ранніх стадіях утворюється твердий на дотик зоб, а біль виникає лише у 10 % хворих. На більш пізніх стадіях залоза може сильно зменшуватися в розмірі.
До речі, це порушення ще називають хронічний тиреоїдит, адже на даний момент вчені ще не розібралися, як його лікувати і чи можливо його вилікувати в принципі. Зате лікарям напевно відомо – це захворювання передається генетичним шляхом: від батьків (а також бабусь, дідусів) – до дітей.
У пацієнтів з хворобою Хашимото рівень гормонів, що виробляються щитовидкою, постійно знаходиться нижче норми. Однак цей стан легко контролюється за допомогою гормонозамісної терапії. Ендокринологи призначають препарат левотироксин, який необхідно приймати постійно.
Підгострий тиреоїдит
Ця форма порушення викликає набряк та больові відчуття в щитоподібній залозі. На думку фахівців, причина ховається у вірусній інфекції, такій як свинка або грип. Найчастіше з цією різновидністю хвороби стикаються жінки у віці від 20 до 50 років.
Симптоми тиреоїдиту вірусної форми – підвищення температури, а також біль у шиї, щелепі або вусі. Часто при цьому порушенні залоза стає занадто активною і виробляє надмірну кількість гормонів. У цьому випадку у хворого з'являються ознаки тиреоїдиту, які один в один повторюють симптоми гіперфункції щитовидки:
- Тривожність, занепокоєння та дратівливість,
- Безсоння,
- Погана переносимість спеки,
- Прискорене серцебиття,
- Тремтіння в тілі,
- Втрата ваги та інші.
Зазвичай запалення щитовидки вірусної форми проходить через пару днів. Хоча для повного відновлення функції залози може знадобитися кілька тижнів або місяців.
Лікування тиреоїдиту підгострої форми мало чим відрізняється від лікування вірусних захворювань. Для полегшення болів пацієнту призначають аспірин (його не можна давати дітям) або нестероїдний протизапальний препарат, наприклад, – ібупрофен. У разі відсутності ефекту хворому можуть призначити кортикостероїдні препарати. При прискореному серцебитті і тремтінні в тілі, які з'являються при тиреотоксикозі, пацієнту призначають бета-блокатори.
Приблизно у 5% хворих вірусна форма захворювання переростає в хронічний тиреоїдит зі зниженням функції щитовидки. У цьому випадку людині доведеться постійно приймати препарат левотироксин.
Післяпологовий тиреоїдит
Це ще одне аутоімунне порушення, яке зустрічається лише у жінок, які нещодавно народили. У даному випадку імунна система атакує залозу протягом перших 6 місяців після народження малюка. У молодої мами при цьому спостерігаються симптоми тиреотоксикозу. Потім через кілька тижнів щитоподібна залоза виснажується, через що вироблення гормонів сильно знижується. Кінцевий результат – у пацієнтки розвивається гіпотиреоз. Однак не кожна жінка з післяпологовим тиреоїдитом проходить через обидві ці фази.
Якщо знижений рівень гормонів викликає дуже виражені симптоми, пацієнтці призначають гормонозамісну терапію. Вона приймає препарат до тих пір, поки стан не покращиться. У більшості жінок функція щитоподібної залози відновлюється протягом 12 місяців після народження дитини. У деяких порушення переростає в хронічний тиреоїдит, хоча таке трапляється досить рідко.
За словами канадських вчених, найчастіше післяпологова форма захворювання зачіпає жінок, які вже мали проблеми зі щитоподібкою в минулому.
Якою є діагностика тиреоїдиту?
Крім фізичного огляду та аналізу медичної історії ендокринолог призначає аналізи крові на гормони щитоподібної залози. У деяких випадках хворим призначають один або кілька додаткових тестів і процедур.
У цілому діагностика тиреоїдиту ґрунтується на результатах таких аналізів і процедур:
- Аналіз крові на функцію щитоподібної залози: дослідження рівня тиреотропного гормону (ТТГ), а також гормону Т3 (трийодтироніну) і Т4 (тироксину).
Тиреотропний гормон виділяється з гіпофізу і дає команду щитоподібній залозі виробляти тироксин і трийодтиронін. При зниженні функції залози рівень тиреотропного гормону підвищується, а рівень тироксину і трийодтироніну знижується.
Незважаючи на те що цей гормон синтезується гіпофізом, а не щитоподібкою, аналіз на ТТГ виконується найчастіше. Це пов'язано з тим, що при одноразовому зниженні гормонів T4/T3 спостерігається дворазове підвищення тиреотропного гормону, і навпаки.
Зміни в показниках тиреотропного гормону дозволяють виявити проблеми із залозою раніше, ніж аналізи на тироксин і трийодтиронін. Якщо у пацієнта є проблеми з гіпофізом, аналіз на ТТГ не може використовуватися для оцінки стану щитоподібної залози. Саме з цієї причини для первинної діагностики призначають аналіз відразу на 2 показники: тиреотропний гормон і тироксин (Т4). Надалі при покращенні стану хворого або хронічному тиреоїдиті ендокринолог може призначати аналіз тільки на гормон ТТГ.
- Аналіз крові на антитіла до щитовидки – цей тест призначають при підозрі на аутоімунний тиреоїдит.
- Тест на швидкість осідання еритроцитів – даний аналіз використовується як маркер запалення і показує, як швидко осідають еритроцити. При підгострому тиреоїдиті показник швидкості осідання еритроцитів залишається підвищеним.
- УЗД щитоподібної залози. Цю процедуру призначають дуже часто. У процесі УЗД можна виявити вузли, зміну кровотоку всередині органу, а також щільності залози. При запаленні щитовидки лікар виявить неоднорідну щільність і посилення кровотоку всередині органу.
Про що потрібно пам'ятати?
Фахівці з Британського фонду щитоподібної залози звертають увагу на декілька важливих моментів, які потрібно запам'ятати:
- Тиреоїдит не завжди переростає в хронічну форму – все залежить від його різновиду.
- Лише ретельний огляд ендокринолога і відповідна діагностика допоможуть визначити різновид порушення.
- Якщо ви вже стикалися з післяпологовим тиреоїдитом, вам необхідно проходити діагностику після кожної наступної вагітності.
Сьогодні добре відомо, що проблеми зі щитоподібною залозою передаються по сімейній лінії. Якщо хтось із ваших найближчих родичів стикався з тиреоїдитом і/або ви помітили у себе симптоми цього захворювання – зверніться до ендокринолога.
Джерела:
- Thyroiditis, NHS,
- Thyroiditis, Thyroid Foundation of Canada,
- Thyroiditis, British Thyroid Foundation,
- Thyroiditis, Cleveland Clinic.