Гельмінти (глисти) "сумлінно" виправдовують звання паразитів. Небезпека гельмінтних заражень полягає в тому, що люди можуть кілька років носити в собі гельмінта, не підозрюючи про це. А тим часом паразит завдає людському організму серйозної, а іноді й непоправної шкоди

Глистні інвазії можуть маскуватися під безліч захворювань - від дисбактеріозу до алергії та бронхіальної астми, від застуди до мігрені й навіть затримки в розвитку. Нікому й в голову не прийде, що причина всіх цих "болячок" одна - паразити.

Шляхи зараження

Як же гельмінти потрапляють в організм людини? А дуже просто - ми їх їмо. Яйця глистів (а саме в такому вигляді паразити потрапляють в організм) у великій кількості живуть на поверхні грунту, куди потрапляють від тварин. З грунту яйця гельмінтів потрапляють на овочі, зелень, ягоди, а потім у наш шлунок. Найчастіше при вживанні немитих ягід та овочів можна заразитися аскаридами. Як часто можна побачити таку картину - мама, купивши на ринку полуницю, відразу ж пробує її або ж дає спробувати її своїй дитині, не розуміючи того, що своїми руками вона, можливо, "награджує" його небезпечним паразитом.

Інші джерела гельмінтозів

Глисти заносяться в організм не лише брудними руками. Їхнім джерелом можуть бути найрізноманітніші продукти, наприклад, м'ясо та коров'яче молоко. Велика кількість яєць гельмінтів може міститися у водоймах та навіть у колодязній та джерельній воді. Переносять яйця гельмінтів усі літаючі та повзучі комахи, а також собаки та кішки. Крім того, яйця гельмінтів можуть передаватися новонародженій дитині від матері.

Найбільш "популярні" гельмінти

Глистні захворювання (гельмінтози) - це захворювання, які викликають у людини паразитичні черви, або глисти, що живуть усередині організму. Найчастіше паразитують круглі черви - аскариди, остриці та власоглави. Аскариди у дорослому стані досягають довжини 15-40 см і мешкають у тонкій кишці. Остриці менші за розміром - 3-12 мм. Вони паразитують у тонкій та товстій кишках. Власоглави живуть у тонкому та товстому кишківнику і можуть бути довжиною до 35 мм. З моменту зараження до дорослої стадії проходить 30-40 днів. Тривалість життя власоглава - п'ять років. Клінічні ознаки захворювань залежать від виду глистів, їх кількості та місцеперебування в організмі. Має значення також індивідуальна реакція організму на токсичні речовини, які виробляють гельмінти або які виділяються при їх розпаді.

Найчастіше через немиті овочі та фрукти людина заражається аскаридозом. Зараження ентеробіозом відбувається через брудні руки або забруднені предмети. Дитина, розчісуючи або торкаючись шкіри в ділянці промежності, забруднює руки яйцями глистів. Зараження може відбутися й при забрудненні рук від постільної або натільної білизни, куди яйця потрапляють з тіла хворої людини. У переносі яєць остриць доведена роль мух та тарганів. Можливі повторні зараження через задній прохід, коли дозрілі до стадії личинки особини переміщуються зі шкіри в кишківник. Ентеробіоз дуже поширений і вважається найпоширенішою інфекцією у світі.

Як проявляється хвороба

Найстрашніше те, що глисти дуже успішно "маскуються" під інші захворювання. Не кожен лікар без аналізу, спрямованого на виявлення глистів, може визначити наявність паразита в організмі. Так, клінічна картина аскаридозу на ранній стадії характеризується різноманітними алергічними реакціями, підвищенням температури тіла до 38-40 градусів С, ознобом, зниженням працездатності, слабістю, головними болями. Можливі симптоми ураження легень (сухий кашель, задишка, болі в грудях). Пізня (кишкова) стадія аскаридозу супроводжується симптомами ураження шлунково-кишкового тракту: знижується апетит, хворі худнуть, скаржаться на болі в животі без певної локалізації, нудоту, слиновиділення, блювання, загальне нездужання, порушення сну. Іноді в дітей затримується психомоторний розвиток при тривалій інвазії, знижується інтелект, відмічається відставання в навчанні.

Основні ознаки захворювання ентеробіозом - свербіж або дискомфорт у ділянці заднього проходу, почервоніння шкіри навколо анального отвору або в промежності, особливо після дефекації. Дитина стає збудливою ввечері, дуже капризною, довго не може заснути вночі, спить неспокійно - часто пробуджується, вискрикує уві сні, плаче, метається по ліжку (при цьому зберігається нормальний денний сон). Такі симптоми можуть відмічатися не щодня, якщо глистів у кишківнику небагато. Але коли кількість паразитів збільшується, дискомфорт та описані симптоми стають постійними.

Анізакідоз - нова зростаюча проблема

Серед багатьох паразитарних хвороб людини анізакідоз - нова зростаюча проблема, з якою мало знайомі лікарі клінічної медицини, а також населення в цілому. Починаючи з 1993 року, ця інвазія привернула до себе законну увагу у зв'язку з завезенням в Україну великих партій солоного норвезького та голландського оселедця, в органах та тканинах якого були виявлені личинки анізакід. Личинки анізакід дуже стійкі до впливу різних факторів і можуть довго жити в мертвій рибі. Вони стійкі до низьких температур. Охолодження риби до -40 градусів С тривалий час не спричиняє загибель личинок. Личинки анізакід при слабкому солінні оселедця та охолодженні до -30 градусів С залишаються живими близько місяця. Личинки гинуть у кальмарі при температурі -200 градусів С за 24 години. Людина заражається при вживанні в їжу сирої або напівсирої інвазованої личинками анізакід морських риб та морепродуктів: кальмарів, креветок та ін. Анізакідоз перебігає як гостре захворювання з алергічними симптомами. Скарги хворих на судомні болі в животі, нудоту, блювання, нагадують симптоми гострого гастриту, ентериту, апендициту. Відомі випадки з явищами "гострого живота", які закінчилися оперативним втручанням. При проникненні личинок у слизову оболонку шлунка утворюються виразки, поліпи, пухлини. Діагностика цього захворювання важка. Важливе значення має анамнез - вживання оселедця, тріски, ікри, рибопродуктів без попередньої термічної обробки або малосольованих. Основний захід особистої профілактики - не вживати в їжу сиру рибу та рибопродукти, дотримуватися правил оброблення риби (окремий ніж, дошка для оброблення, посуд).

Лікування та профілактика

Профілактика гельмінтозів зводиться до дотримання особистої гігієни, миття рук з милом та щіткою. Щоб уникнути зараження, куплену на ринку зелень потрібно не просто промити, а замочити на годину у воді, щоб яйця глистів "відклеїлися" й осіли на дно. І тільки потім, ще раз промивши кожний листочок, вживати в їжу. Овочі та ягоди теж потрібно ретельно мити під проточною водою, особливо полуницю. Якщо Ви живете на дачі, то правильно облаштуйте відхожі місця, фекалії необхідно компостувати або знезаражувати, щоб не забруднювати ділянку яйцями глистів. Проводьте профілактику та лікування гельмінтозів у ваших домашніх тварин.

На сьогодні арсенал засобів для лікування гельмінтозів досить широкий: це й хіміопрепарати, й фітотерапія, й гомеопатичні засоби, озонотерапія. Однак точно призначити лікування може лише лікар-гастроентеролог або інфекціоніст, оскільки кожен препарат має свої показання та протипоказання до призначення.

Не займайтеся самолікуванням

При будь-якій підозрі на глистну інвазію слід обов'язково звернутися до лікаря, а не займатися самолікуванням. Діагноз підтверджується звичайним аналізом калу на яйця глистів, а також дослідженням крові в санітарно-епідеміологічній станції або спеціалізованій лабораторії. Якщо при першому аналізі калу яйця гельмінтів не виявлені, а за клінічними даними висока імовірність ураження, то аналізи повторюють кілька разів поспіль.

Ці симптоми мають насторожити:

Хронічна втома.
Порушення апетиту, або навпаки, напади сильного голоду.
Підвищене слиновиділення, особливо вночі.
Порушення шлунково-кишкового тракту ("дискомфорт у животі", болі, підвищене газоутворення, запори або поноси, зміни стільця та ін.).
Болі в м'язах і суглобах.
Алергічні реакції, бронхіальна астма.
Висипання на шкірі, екзема, свербливі дерматози.
Анемія.
Зниження імунітету, часті бактеріальні та вірусні захворювання.
Гіперактивність у дітей.
Депресія, тривожність та інші порушення нервової системи.
Часті пробудження, особливо між 2 та 3 годинами ночі.
Проблеми з вагою, важко схуднути або набрати вагу.

Якщо в домі хворий

При догляді за хворим необхідна регулярна заміна постільної та натільної білизни з обов'язковим кип'ятінням та прасуванням праскою. Діти повинні спати в щільних трусиках, слід підмивати дітей вранці та ввечері, дитина повинна спати на окремому ліжку. Однак необхідно не лише знищити паразитів, але й компенсувати наслідки їх діяльності (алергізацію, анемію, дискінезію жовчовивідних шляхів та ін.), а дітям потрібно проводити профілактичну дегельмінтизацію перед дитячим садком та школою.

При ентеробіозі у дитини лікування потрібно проводити всім членам сім'ї. Курс терапії повторюється через 14 та 28 днів. Для успішного лікування разом з медикаментозною терапією необхідно провести санітарно-гігієнічні заходи: прокип'ятити протягом півгодини та пропрасувати з обох сторін всю постільну та особисту білизну, провести вдома вологе прибирання з використанням миючих засобів, особливо звернути увагу на прибирання туалету, коридору та дверних ручок, помити з милом усі іграшки, пропилососити килими. Повторити весь комплекс знезараження через 2 тижні.

Пам'ятка для всієї сім'ї:

Не слід пити воду з природних джерел.
Неможна їсти немиті овочі та фрукти.
Не дозволяйте дітям обіймати та цілувати собак, кішок та інших домашніх тварин.
Подбайте про здоров'я домашніх улюбленців - проводьте їм курси дегельмінтизації.
Дотримуйтеся правил особистої гігієни, підтримуйте чистоту вдома, а також проводьте періодичні профілактичні антипаразитарні курси всій сім'ї.

ПАРАЗИТні сусіди