Гострий живіт

Болить живіт - зверніться до хірурга

Біль у животі дуже часто є проявом раптово розвинених гострих захворювань органів черевної порожнини, що загрожують життю, при яких потрібна або може бути потрібна невідкладна хірургічна допомога. Ці гострі захворювання черевної порожнини на догоспітальному етапі об'єднують в один діагноз — «гострий живіт».

Діагноз «гострий живіт» є тимчасовим, його виставляють в невідкладній ситуації, коли немає часу та умов для детального обстеження та немає можливості точно визначити причину захворювання у пацієнта, який потребує невідкладної медичної допомоги.

Симптоми захворювання

Основними клінічними симптомами гострого живота є: біль у животі різного характеру, блювання, кровотеча, шок, різке підвищення температури тіла, прискорення пульсу та дихання. Клінічну картину гострого живота може імітувати псевдоабдомінальний синдром, при якому біль у животі обумовлений захворюваннями органів черевної порожнини, які не вимагають невідкладного хірургічного лікування (наприклад, гастрит, колит), або захворюваннями органів, розташованих поза черевною порожниною (наприклад, інфаркт міокарда, гостра пневмонія, пієлонефрит). Ці захворювання, хоча й можуть супроводжуватися низкою ознак гострого живота, підлягають здебільшого консервативному лікуванню. Тому завданням первинної діагностики «гострого живота» є розпізнавання наявності або відсутності небезпеки для життя пацієнта та проведення невідкладного лікування, включаючи оперативне. При гострому животі прогноз погіршується з кожною хвилиною, тому пацієнт має бути невідкладно госпіталізований у стаціонар.

Зовнішність розповідає про багато

Під час огляду пацієнта, крім діагностичних обстежень, лікар звертатиме увагу на вираз обличчя, потовиділення, колір шкіри та видимі слизові оболонки. Добре відомо страждальницький вираз обличчя пацієнта з далеко зайденим перитонітом. Бліде обличчя, вкрите холодним потом, характерне для пацієнтів з прободною виразкою, різка блідість кидається в очі при огляді пацієнтів з внутрішньочеревними кровотечами, найчастішою причиною яких є порушена позаматкова вагітність. При гострому холециститі та панкреатиті можна помітити раннє жовтяничне забарвлення склер. Однак обличчя пацієнта може залишитися навіть рожевим з блискучими очима, у той час як у черевній порожнині продовжує розвиватися важкий процес.

Одна з важливих ознак

Напруження м'язів є одним з найважливіших симптомів гострого живота. Але його не вдається виявити при внутрішньочеревних крововиливах, перекручуваннях кіст яєчників та у початкових стадіях кишкової непрохідності. Воно слабо виражено при перитонітах у людей похилого віку та жінок з розтягнутою в'ялою черевною стінкою після перенесених пологів. Часто напруження м'язів зникає у заключних стадіях запущеного перитоніту.

Характерні тривожні симптоми

Частий симптом «гострого живота» — блювання, яке може виникати у перші години й навіть хвилини захворювання. Іноді спостерігається наполеглива болісна гикавка, що зазвичай пов'язано з подразненням діафрагмального нерва. Так званий френікус-симптом (різка болісність при натисканні між ніжками груднинно-ключично-соскоподібного м'яза) зазвичай виникає унаслідок подразнення нервових закінчень діафрагмального нерва екссудатом, вилитим вмістом шлунково-кишкового тракту або кров'ю. Таке саме походження має так званий симптом ванька-встанька — різке посилення болю у животі при спробі прийняти горизонтальне положення, у зв'язку з чим пацієнт залишається у сидячому або напівсидячому положенні. При гострому животі часто відзначаються порушення пасажу вмісту кишківника. Затримка калу й газів пов'язана з механічною або динамічною непрохідністю кишківника. Рідше трапляються рідкі випорожнення (на початку захворювання при інвагінації кишки, гострому апендициті з тазовим розташуванням відростка). Важливим симптомом «гострого живота» є зміна характеру калу. Так, домішка крові спостерігається часто при інвагінації кишки та гострих порушеннях мезентеріального кровообігу.

Для батьків на замітку: коли болю немає

Найчастіша причина гострого живота у дітей — гострий апендицит, або запалення червоподібного відростка сліпої кишки. Головний симптом апендициту — біль у животі, у дітей молодшого віку може бути невиразним. Дитина стає капризною, в'ялою, погано спить. Часто з'являються рідкі випорожнення зі слизом, через що апендицит часом приймають за кишкову інфекцію або отруєння. Батькам слід знати, що на початку захворювання біль локалізується не в правій клубовій ділянці (місце класичного розташування апендикса), а в навколопупковій ділянці або в верхній частині живота, в ділянці шлунка. У деяких малюків червоподібний відросток розташовується в правому підребер'ї, в ділянці прямої кишки, поруч із сечовим міхуром. У цих випадках перебіг захворювання відрізнятиметься від класичного та запідозрити апендицит зможе лише досвідчений хірург. Нудота, блювання, підвищення температури тіла розвиваються далеко не у всіх дітей. Характерне для гострого живота напруження м'язів черевної стінки, так само як і збільшення кількості лейкоцитів у крові при важкому гангренозному апендициті, може бути відсутнім.

Самолікування неприпустиме

Промивання шлунка, клізми та інші методи боротьби з харчовими отруєннями або, навпаки, закрепом (як наслідком кишкової непрохідності) при підозрі на «гострий живіт» категорично протипоказані. Необхідно відразу ж викликати швидку медичну допомогу, а до прибуття лікарів не можна давати людині з болями у животі знеболювальні препарати. Це може змінити клінічну картину та призвести до помилкового діагнозу. Також не можна годувати й напувати пацієнта. Якщо гострі болі не припиняються або посилюються, а «швидка» затримується, то можна проконсультуватися з черговим лікарем за телефоном 103 та доставити пацієнта в найближчий стаціонар, бажано широкого профілю.

До лікаря — обов'язково

При підозрі на «гострий живіт» у закладі охорони здоров'я пацієнтові будуть у найкоротші терміни проведені необхідні діагностичні обстеження та надані всі лікувальні заходи в обсязі невідкладної першої допомоги. Це дасть можливість лікарю усунути загрозу життю пацієнта та більш детально розібратися в захворюванні. Основним методом діагностики, крім дослідження крові та сечі, є УЗД органів черевної порожнини, заочеревинного простору та органів малого тазу. Переважна більшість смертельних випадків унаслідок розвитку синдрому «гострого живота» є наслідком несвоєчасної діагностики та пізно розпочатого лікування, яке виникало у зв'язку з несвоєчасним зверненням пацієнта за медичною допомогою. Тому будь-який раптово виниклий гострий біль у животі вимагає невідкладного звернення до хірурга, оскільки затягування з діагностикою та, як наслідок, з операцією, може призвести до важких ускладнень, аж до летального наслідку.

Важливо знати й своєчасно звернути увагу

Здатність пацієнта виявляти у себе симптоми гострого хірургічного захворювання та своєчасно звертатися за медичною допомогою багато в чому залежить від рівня його культури та освіти. На жаль, доводиться констатувати й протилежне явище. Нерідко причиною серйозного ускладнення гострого апендициту, що найчастіше трапляється у хірургічній практиці, є недооцінка ранніх проявів захворювання самим пацієнтом. Несподіване припинення болів у даному випадку не має заспокоювати, оскільки може бути пов'язано з прободенням — розривом стінки запаленої кишки. У більшості випадків при пізніх термінах надходження пацієнтів у стаціонар, як би блискуче не була виконана операція, якщо вона виконується у далеко зайденій стадії патологічного процесу, лише ціною «героїчних» зусиль стає можливим досягти бажаного результату — врятувати життя такому важкому пацієнтові.