Звідки з'являється гастроезофагеальна рефлюксна хвороба?

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – це хронічне захворювання травної системи. Вона розвивається у тому разі, якщо шлунковий сік, а іноді – вміст шлунка, повертається у зворотному напрямку, тобто у стравохід. В результаті слизова оболонка стравоходу подразнюється і з'являються дуже неприємні симптоми. У цій статті ми розглянемо всі основні питання, які стосуються даного захворювання.

Що таке гастроезофагеальний рефлюкс?

Коли ми ковтаємо їжу, вона потрапляє у шлунок через стравохід – своєрідну трубку довжиною в 25 см і шириною в 2,5 см. Стравохід розширюється і скорочується, просуваючи комок їжі у шлунок – така серія хвилеподібних рухів називається перистальтикою.

На нижньому кінці стравоходу, де він з'єднується зі шлунком, розташовано кругле м'язове кільце – нижній сфінктер стравоходу. Після того як ми ковтаємо, сфінктер розслаблюється і їжа потрапляє у шлунок. Потім сфінктер скорочується, завдяки цьому повернення шлункового вмісту у зворотному напрямку блокується.

Іноді нижній сфінктер стравоходу не скорочується повністю або розтягується, що призводить до повернення вмісту шлунка у стравохід. У цих випадках і відбувається гастроезофагеальний рефлюкс. Не варто турбуватися, якщо це відбувається рідко, адже час від часу рефлюкс буває абсолютно у кожного. Більшість з нас стикається з цим явищем відразу після їжі і під час сну. У здорових людей епізодичне повернення шлункового вмісту у стравохід не викликає ніяких симптомів і подальших проблем.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба діагностується у тому разі, якщо епізоди рефлюксу турбують більше 2-х разів на тиждень протягом кількох тижнів. У цьому разі у людини з'являються надокучливі симптоми. З часом хвороба ГЕРХ може призвести до деяких більш серйозних захворювань. Саме тому при появі симптомів необхідно якомога раніше звернутися до гастроентеролога.

З невідомих науці причин абсолютно кожен може стикнутися з цим хронічним захворюванням. У групу підвищеного ризику входять:

• Люди з надмірною вагою або ожирінням,
• Вагітні жінки,
• Люди, які приймають окремі ліки,
• Курці або ті, хто регулярно піддається пасивному куренню.

Які причини ГЕРХ?

Як уже говорилося, причина цього захворювання лежить у неспроможності нижнього сфінктера стравоходу скорочуватися належним чином. То чому ж це відбувається? Причини наведені нижче:

• Вагітні жінки, а також люди з надмірною вагою або ожирінням добре знають, що таке симптоми гастроезофагеального рефлюксу. У їхньому випадку зайві кілограми створюють підвищений тиск на черевну порожнину.
• Прийом деяких лікарських засобів. Сюди належать ліки від астми, блокатори кальцієвих каналів (призначаються гіпертонікам), антигістамінні препарати (призначаються алергікам), знеболювальні, седативні засоби та антидепресанти.
• Паління, включаючи пасивне. Нікотин здатен стимулювати виробництво шлункового соку і розслаблювати нижній сфінктер стравоходу.
• Грижа стравохідного отвору діафрагми. У деяких гастроезофагеальна рефлюксна хвороба з'являється тому, що верхня частина шлунка піднімається вище діафрагми і з черевної порожнини переміщується у грудну порожнину. В результаті у сфінктері стравоходу падає тиск, який відіграє роль для підтримання антирефлюксного бар'єра.

Які симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби?

Найпоширенішим симптомом цього захворювання є регулярна печія – болісне, палаюче відчуття за грудиною і посередині живота. Ще одна характерна ознака – присмак їжі або кислого шлункового соку в задній частині рота.

Інші поширені симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби включають:

• Поганий запах з рота,
• Нудоту,
• Біль у верхній частині живота,
• Проблеми з ковтанням або болісність при ковтанні,
• Проблеми з диханням,
• Блювання,
• Демінералізацію зубної емалі та утворення карієсу (через підвищення кислотності в ротовій порожнині).

Які ускладнення ГЕРХ?

Якщо це хронічне захворювання не лікувати, воно здатне призвести до серйозних ускладнень. До їх числа належать:

• Езофагіт – запалення стравоходу. У дорослих, які багато років живуть з хронічним езофагітом, у стравоході частіше розвиваються передракові патології.
• Виразка стравоходу. Іноді кислота роз'їдає слизову оболонку до такого ступеня, що у стравоході утворюються рани.
• Стриктура стравоходу. Стриктура діагностується у тому разі, якщо стравохід сильно звужується, що пізніше призводить до проблем з ковтанням.
• Респіраторні порушення. Це ускладнення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби розвивається через потрапляння частинок кислого шлункового соку у легені в процесі дихання. В результаті горло і легені подразнюються, що і викликає респіраторні порушення. До них належать астма, скупчення рідини в легенях, неприпинний сухий кашель або постійний біль у горлі, охриплість, ларингіт, часто повторювану пневмонію.
• Стравохід Барретта. Це ускладнення ГЕРХ розвивається у тому разі, якщо клітини, які вистилають слизову оболонку нижньої частини стравоходу, замінюються кишковими клітинами. Зазвичай цей процес виникає в результаті постійного пошкодження слизової стравоходу, що найчастіше відбувається через нелікувану хворобу ГЕРХ. Кишкові клітини мають невелику тенденцію до перетворення у ракові клітини. По цій причині людям із синдромом Барретта рекомендується періодично проводити гастроскопію. Завдяки цій процедурі виявляються ранні ознаки онкологічного захворювання.

Діагностика ГЕРХ

У більшості випадків діагноз можна поставити на основі скарг і характерних цьому захворюванню симптомів. Діагностичні процедури гастроентеролог призначає у таких випадках:

• Якщо після коригування харчування пацієнту не стає легше,
• Якщо попри прийом ліків симптоми не проходять,
• Якщо симптоми постійно повертаються,
• Якщо пацієнт скаржиться на проблеми з ковтанням.

У більшості випадків лікар призначає лише гастродуоденоскопію. Під час цієї процедури гнучка трубка проходить через ротову порожнину у стравохід, шлунок, і опускається у дванадцятипалу кишку. На кінчику трубки розташовується джерело світла та камера, яка виводить збільшене зображення слизової оболонки на екран монітора.

У клініці Персомед ми виконуємо 2 варіанти гастроскопії: з місцевою анестезією та під загальним наркозом.

Лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Залежно від тяжкості симптомів, гастроентеролог може порекомендувати:

1. Коригування способу життя,
2. Медикаментозне лікування,
3. Операцію,
4. Комбінацію всього вищезазначеного.

Зміни способу життя

Для полегшення симптомів і контролю хвороби необхідно:

• Схуднути – якщо у вас є надмірна вага,
• Кинути курити і не піддаватися пасивному куренню,
• Носити вільний одяг у ділянці навколо живота. Тісний одяг може стискати ділянку, у якій розташований шлунок і штовхати його вміст у напрямку стравоходу,
• По можливості залишатися у вертикальному положенні перші 3 години після їжі. Намагайтеся не сутулитися та не відкидайте спину назад, коли сидите,
• Спіть з піднятим на 15-20 см тулубом. Для цього недостатньо просто покласти під голову додаткову подушку – краще підставити бруски під ніжки ліжка,
• Дотримуйтеся рекомендацій щодо харчування (вони розглянуті нижче).

Медикаментозне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби   

Групи препаратів, які призначають для лікування цього захворювання, працюють по-різному.

Антациди

Для боротьби з печією та іншими м'якими симптомами лікарі насамперед призначають антациди: маалокс, міланта, ріопан. Ці препарати нейтралізують соляну кислоту, але діють лише короткий час.

H2-блокатори

Ці препарати блокують виробництво кислоти і забезпечують короткострокове полегшення. Також H2-блокатори допомагають відновити пошкоджену слизову оболонку стравоходу, хоча й роблять це не так добре, як інші засоби.

Якщо печія з'являється після їжі, лікарі призначають антациди та H2-блокатори. Перші нейтралізують кислотний сік, а другі блокують його виробництво у шлунку. До того часу, коли антациди перестануть діяти, H2-блокатори вже зупинять виробництво соляної кислоти.

Інгібітори протонної помпи

Ці препарати зменшують виробництво кислоти. Інгібітори краще підходять для боротьби з симптомами ГЕРХ, ніж H2-блокатори. Вони здатні відновити слизову оболонку стравоходу у більшості пацієнтів. Якщо людина потребує довгострокового лікування, найчастіше призначаються саме інгібітори протонної помпи.

Дослідження показують, що люди, які приймають інгібітори у високих дозуваннях і протягом дуже тривалого часу, частіше ламають зап'ястя, стегна та хребці. Тому їх можна приймати лише під суворим наглядом лікаря. Інгібітори протонної помпи включають:

• Езомепразол,
• Ланзопразол,
• Омепразол,
• Пантопразол,
• Рабепразол.

Прокінетики

Дані препарати підвищують тиск у нижньому сфінктері стравоходу і прискорюють спорожнення шлунка. Вони часто викликають проблеми, якщо разом з ними пацієнт приймає ліки від інших захворювань. До прокінетиків належать такі препарати, як бетанехол та метоклопрамід.

Операція

Якщо медикаментозне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби не дало результатів або пацієнт стикнувся з ускладненнями, фахівці рекомендують хірургічне втручання. Мета операції – відновити працездатність сфінктера або видалити грижу стравохідного отвору діафрагми.

Дієта при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі

Скоригувавши стиль харчування, багато людей можуть контролювати свою хворобу або хоча б пом'якшити симптоми. Для цього необхідно відмовитися від деяких напоїв і продуктів, які провокують загострення.

В цілому дієта при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі базується на таких рекомендаціях:

• Замість 3-х щільних прийомів їжі – часті прийоми їжі невеликими порціями (не переїдайте),
• Не їсти за 3 години до сну,
• Вживати менше жирної їжі,
• Уникати продуктів, які провокують загострення симптомів ГЕРХ – шоколаду, кави, гострої їжі, помідорів, алкоголю.

Жувальна гумка та цукерки посилюють виробництво слини, яка може «змивати» кислоту, що потрапила у стравохід. Цей метод можна застосовувати при м'яких проявах симптомів.

Якщо рефлюкс не дає вам спокою, краще не чекати, поки з'являться ускладнення, а піти на прийом до гастроентеролога. Якщо ж у пацієнта з'явилися симптоми з переліку нижче, необхідно терміново показатися лікарю:

• Дисфагія – утруднене ковтання або відчуття, ніби за грудиною застрягла їжа,
• Ознаки кровотечі – блювання з кров'ю або чорні смолисті випорожнення,
• Ознаки задухи – поява задишки, кашлю або охриплості,
• Різка втрата ваги.

Джерела:

1. Acid Reflux (GER & GERD) in Adults, The National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases,
2. Patient education: Acid reflux (gastroesophageal reflux disease) in adults (Beyond the Basics), UpToDate,
3. Acid Reflux, American College of Gastroenterology,
4. Why Tobacco Use May Make Heartburn Worse, WebMD.