Дерматит – це загальний термін, який описує будь-який запальний процес, що зачіпає шкіру. У цього захворювання буває багато причин і багато різновидів, три з яких зустрічаються найчастіше. Зазвичай симптомами є почервоніння, свербіжні висипання та набряки на шкірі. Іноді шкіра вкривається пухирами, лущиться та відшаровується.

Дерматит – це дуже поширене захворювання, яке не є заразним, але приносить дискомфорт як хворому, так і його оточуючим. Але його можна і потрібно лікувати. У цьому допоможуть не лише ліки, але й застосування простих і доступних методів, які можна застосовувати в домашніх умовах.

Якими симптомами дерматиту?

Кожна різновидність захворювання проявляється по-своєму і часто зачіпає різні ділянки тіла. Тяжкість симптомів варіюється від легкої до тяжкої форми і залежить від того, яка частина тіла уражена запаленням. Найпоширеніші різновидності дерматиту включають:

1. Атопічна форма (екзема). Проявляється у вигляді червоного, свербіжного висипу і зазвичай починається ще в дитячому віці. Найчастіше страждають ділянки шкіри, які розташовані в місцях згинання – внутрішня частина ліктів, під колінами та передня сторона шиї. Якщо ці ділянки дряпати, з них може сочитися рідина та здиратися кірка. У людей з екземою бувають періоди полегшення і періоди загострення. Причиною дерматиту атопічної форми вірогідніше за все є поєднання кількох факторів. До них належать: сухість шкіри, генетичні відхилення, дисфункція імунної системи, присутність бактерій та вплив навколишнього середовища.
2. Контактна форма. У цьому випадку висипання з'являються на ділянках, які контактували з речовинами, які або подразнюють шкіру, або викликають алергічну реакцію на мило, ефірні масла, укуси комах та навіть консерванти в кремах і лосьйонах. Наприклад, можна отримати дерматит на руках, якщо одягнути браслет, в якому міститься нікель. При контактній формі запалення червоний висип пече, колє або свербить, а іноді з'являються пухирі.
3. Себорейний дерматит. При цій різновидності утворюються почервоніння, лускаті плями та з'являється впертий лупа. Зазвичай страждають найжирніші ділянки шкіри, такі як обличчя, верхня частина грудної клітки і спина. Ця різновидність дерматиту довго не проходить, а періоди ремісії змінюються спалахами загострень. Полегшення та спалахи приходять і йдуть залежно від сезону. Найтяжчий час – зимово-весняний період. Причиною можуть виступати дріжджові (грибкові) інфекції, які виділяються залозами разом зі шкірним салом. Для деяких хворих проблема ховається в спадковості.

Фактори ризику

Багато факторів можуть сприяти розвитку деяких видів дерматиту. Серед них:

• Вік. Наприклад, атопічна форма запалення найчастіше розвивається ще в дитячому віці.
• Алергії або астма. Люди, у яких була особиста або сімейна історія екземи, алергії, сінної гарячки або астми, частіше стикаються з атопічним дерматитом.
• Рід занять. Якщо людина контактує з певними видами металів, розчинниками або миючими засобами, підвищується ризик розвитку контактної форми захворювання.
• Стан здоров'я. При застійній серцевій недостатності, хворобі Паркінсона або ВІЛ підвищується ризик розвитку себорейної форми запалення.

Якою є діагностика дерматиту?

Дерматолог здатний діагностувати хворобу на основі огляду шкірних покривів пацієнта. Деякі характерні симптоми вказують на окремі різновидності хвороби. Іноді потрібно виконати біопсію шкіри або інші діагностичні процедури.

Діагностика дерматиту за допомогою шкірних проб

Якщо лікар підозрює контактну форму запалення, пацієнту швидше за все проведуть шкірні проби. Для цього на шкіру наносять невелику кількість різних субстанцій, а потім заклеюють це місце спеціальним клейким покриттям.

Під час повторного візиту пацієнта дерматолог досліджує потрібну ділянку шкіри на наявність алергічної реакції до будь-якої субстанції. Це найбільш корисне дослідження, яке допомагає визначити, чи є у пацієнта специфічна контактна алергія.

Дерматит: лікування та профілактика

Вибір стратегії лікування залежить від виду запалення і від того, як пацієнт переносить симптоми. На додаток до рекомендацій, які стосуються способу життя та перелічені нижче, більшість планів лікування дерматиту включає:

• Застосування кремів на основі кортикостероїдів,
• Застосування деяких кремів і лосьйонів, які впливають на імунну систему (на основі інгібіторів кальциневрину),
• Дозований вплив на уражені ділянки шкіри природним або штучним світлом (фототерапія).

Лікування дерматиту в домашніх умовах:

• Приймайте безрецептурні протизапальні та протисвербіжні препарати. Для тимчасового полегшення стану підійдуть крем з гідрокортизоном або лосьйон каламін. Якщо свербіж дуже сильний, після консультації з дерматологом можна прийняти оральний антигістамін.
• Прикладайте вологі та прохолодні компреси – це допомагає заспокоїти шкіру.
• Приймайте лише теплу ванну або душ, але ні в якому разі не гарячу. Не засиджуйтеся довше, ніж на 5-10 хвилин.
• Уникайте розтирань і намагайтеся не дряпати уражені ділянки шкіри. Якщо не можете втриматися, щоб не почухати, накрийте шкіру пов'язкою. Частіше обстригайте нігті та одягайте на ніч рукавички.
• Носіть одяг з бавовни. Гладка текстура бавовняного одягу допомагає уникнути подразнення в уражених ділянках шкіри.
• Купуйте лише м'який миючий засіб для прання.
• Зволожуйте шкіру. Регулярне використання зволожуючих кремів може знизити тяжкість атопічної різновидності дерматиту. Для м'якої форми захворювання зволожуючий крем може виступати в ролі головного лікувального засобу.
• Уникайте відомих вам подразників. Це основна рекомендація для людей з контактною формою хвороби.
• Використовуйте медитацію та релаксацію. Пам'ятайте, що емоційний стрес здатний викликати загострення деяких видів дерматиту.

Якщо ви помітили у себе висип, пухирі або відчули свербіж, краще відразу ж звернутися до дерматолога.

Джерела:

1. Dermatitis, Mayo Clinic,
2. What Causes Dermatitis, Healthline,
3. Dermatitis, Cleveland Clinic.