Як розпізнати симптоми хламідіозу?
Хламідіоз – це поширена інфекційна хвороба, яка передається статевим контактом. Багато сексуально активних людей навіть не підозрюють про наявність у них цієї інфекції. Причина в тому, що симптоми з'являються лише у меншої половини інфікованих.
Хламідіоз розвивається як у чоловіків, так і у жінок, проте жінки більш схильні до зараження, особливо молоді дівчата і жінки. Але є й добра новина – ця хвороба добре піддається лікуванню, якщо хворий про неї знає. Якщо ж цю хворобу не лікувати, вона може сильно «підірвати» здоров'я.
Хламідіоз: симптоми
На ранній стадії ця хвороба дуже рідко дає про себе знати або викликає незначні симптоми. Якщо ознаки хламідіозу проявляються, зазвичай вони «спливають» через 1–2 тижні після зараження. Важливо наголосити, що навіть коли симптоми проявляються, вони можуть бути настільки легкими і короткотривалими, що хворий може їх не помітити. При цьому інфекція все одно залишатиметься в організмі.
Симптоми хламідіозу можуть включати:
- Болісне сечовипускання,
- Біль у нижній частині живота,
- Піхвові виділення у жінок,
- Виділення зі статевого члена у чоловіків,
- Біль під час статевого акту при хламідіозі у жінок,
- Кровотечі між менструальними періодами або після статевого контакту у жінок,
- Біль у яєчках у чоловіків.
Іноді хламідіоз вражає пряму кишку. Зазвичай у цьому випадку симптоми не турбують, але у деяких з'являються біль у прямій кишці, кровотечі або виділення з прямої кишки. Також можна заразитися хламідійною інфекцією очей, якщо людина контактувала з інфікованими виділеннями.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Обов'язково відвідайте лікаря, якщо у Вас з'явилися виділення з піхви, статевого члена або прямої кишки, а також біль під час сечовипускання. Також необхідно пройти діагностику, якщо Ваш партнер визнав, що він інфікований. У цьому випадку лікар, ймовірно, призначить антибіотик – навіть якщо у Вас немає ніяких симптомів.
Які причини хламідіозу?
Це інфекційне захворювання викликається бактерією під назвою Chlamydia trachomatis. Найчастіше ця бактерія поширюється через вагінальний, оральний або анальний секс. Хламідіоз особливо небезпечний під час вагітності. Існує ризик передачі цієї інфекції від вагітної матері до дитини під час пологів. Якщо це трапляється, у новонародженого може розвинутися пневмонія або серйозна інфекція очей.
Серед факторів, які підвищують ризик зараження:
- Висока сексуальна активність, особливо у віці до 25 років,
- Велика кількість статевих партнерів протягом минулого року,
- Статеві контакти без презерватива,
- Історія попередніх інфекцій, які передаються статевим шляхом.
Які ускладнення хламідіозу?
Якщо це захворювання не лікувати, хворий ризикує зіткнутися з такими наслідками:
- Більш високий шанс заразитися іншими статевими інфекціями, включаючи гонорею і ВІЛ.
- Запальне захворювання органів малого таза. Хламідіоз у жінок може поширитися на матку і маткові труби. У цьому випадку у хворої з'являються біль у ділянці таза та/або висока температура. У важких випадках потрібна госпіталізація для внутрішньовенного введення антибіотиків. Запалення в органах малого таза здатне пошкодити маткові труби, матку, яєчники і шийку матки.
- Епідидиміт (запалення придатка яєчка). Хламідіоз у чоловіків може вразити придаток сім'яника – канал, який розташований позаду кожного яєчка. За такого стану з'являється біль у мошонці, висока температура і набряк.
- Запалення передміхурової залози. При простатиті з'являється біль під час або після статевого контакту, висока температура і озноб, болісне сечовипускання і біль у попереку.
- Інфекція у новонародженого. Як вже згадувалось, хламідіоз під час вагітності може викликати пневмонію і серйозну інфекцію очей у дитини. Також бактерія здатна викликати позаматкову вагітність або передчасні пологи.
- Неплідність. Навіть якщо у хворої немає симптомів, інфекція здатна привести до розвитку рубців і закупорки маткових труб. Якщо це трапляється, жінка може стати неплідною.
- Реактивний артрит. Люди з Chlamydia trachomatis більше ризикують зіткнутися з реактивним артритом, або синдромом Рейтера. За такого стану уражаються суглоби, очей і сечівника – канал, який виводить сечу з сечового міхура.
Діагностика хламідіозу
Спеціалісти Центру контролю та профілактики захворювань (CDC) рекомендують проходити діагностику:
- Сексуально активним жінкам у віці до 25 років. Молоді жінки у цьому віці знаходяться в групі найвищого ризику. З цієї причини їм рекомендується проходити щорічну діагностику хламідіозу. Виняток – якщо у жінки нещодавно з'явився новий партнер. У цьому випадку рекомендується не чекати, поки мине рік, а пройти скринінг раніше.
- Усім вагітним жінкам. Майбутнім матерям діагностику хламідіозу необхідно проводити вже при першому дородовому огляді. Якщо під час вагітності жінка змінила партнера, або у її чоловіка з'явилися симптоми статевої інфекції – необхідно пройти повторну діагностику.
- Жінкам і чоловікам з групи ризику. Якщо Ви активно живете статевим життям і часто міняєте партнерів, або не користуєтесь презервативами. До цієї ж групи ризику входять гомосексуалісти. Також діагностику хламідіозу необхідно виконувати людям з іншими статевими інфекціями.
Діагностика цієї хвороби дуже проста. Тести включають:
- Аналіз сечі. Зразок сечі досліджують на наявність інфекції.
- Мазок. Цю процедуру виконують жінкам. За допомогою спеціального тампона лікар одержує зразок виділень зі шийки матки. Потім зразок відправляють до лабораторії, де його тестують на наявність антигена до хламідії.
- Пап-тест. Деякі жінки віддають перевагу самостійному взяттю зразка піхвових виділень.
Чоловікам під час діагностики в отвір статевого члена вводять тонкий тампон і досягають сечівника. За допомогою цієї процедури лікар одержує зразок вмісту уретри. У деяких випадках мазок береться з анального отвору.
Хламідіоз: лікування та профілактика
Єдиний ефективний метод лікування – прийом антибіотиків. Пацієнту можуть призначити або одноразову дозу препарату, або прийом антибіотика щодня або кілька разів на день протягом 5–10 днів.
У більшості випадків лікування хламідіозу займає від одного до двох тижнів. Протягом усього курсу терапії необхідно утримуватися від статевих контактів. Ще раз наголошуємо, що партнер також зобов'язаний пройти лікування, навіть при відсутності у нього симптомів. Інакше хламідія може передатися від інфікованого партнера до здорового.
У разі первинного зараження людині необхідно пройти повторну діагностику через 3 місяці після лікування хламідіозу.
Що робити, щоб не заразитися?
Найвірніший спосіб запобігти зараженню – повністю утримуватися від будь-яких статевих контактів. Сюди входять не тільки вагінальний, але також оральний і анальний секс. Щоб зменшити ризики, рекомендується:
- Користуватися презервативами щоразу, коли Ви займаєтесь сексом.
- Обмежувати кількість статевих партнерів. Велика кількість партнерів істотно збільшує ризик зараження хламідіозом і іншими статевими інфекціями.
- Не робіть спринцювання (промивання піхви водою або спеціальними розчинами). Ця процедура вимиває «хороші» бактерії, які природним шляхом мешкають у піхві.
- Регулярно проходіть діагностику і відвідуйте гінеколога або уролога, а при необхідності – й венеролога.
Джерела:
- Chlamydia – CDC Fact Sheet, Centers for Disease Control and Prevention,
- Chlamydia trachomatis, Mayo Clinic,
- Chlamydia Infection, HealthLine,
- Chlamydia, Patient Info.