Міома матки: причини, симптоми та лікування

Міома матки – це тверде утворення, яке складається з гладких м'язових клітин і волокнистої (фіброзної) сполучної тканини.  Через наявність фіброзної тканини ці утворення називають фіброміомами. У цього порушення є й ще одна назва. Оскільки в утворенні присутня гладка м'язова тканина, його ще називають лейоміомою матки (з грецького «leios» – гладкий, а «myos» – м'яз).

Більш ніж у 99% випадків ці утворення є доброякісними. Вони не пов'язані з онкологічними захворюваннями й, що немаловажно, не збільшують ризик розвитку раку. За оцінками американських учених, фіброміоми є у 20-50% жінок репродуктивного віку, хоча діагностуються вони далеко не у всіх. Частково це пояснюється тим, що тільки у третини пацієнток утворення достатньо великі, щоб їх могли виявити під час діагностики. У цій статті ми представимо ефективні методи лікування, які використовуються в США та інших країнах з високим рівнем медицини.

Які симптоми міоми матки?

Ці утворення можуть взагалі ніяк не проявлятися. Часто вони виявляються під час звичайного огляду у гінеколога або під час діагностичних процедур. Якщо ознаки міоми матки проявляються, вони можуть включати:

Менструальні зміни:

• Періоди стають більш тривалими, частішими або важчими,
• Біль і судоми,
• Вагінальні кровотечі до або після місячних.

Біль:

• У животі або в області попереку (часто біль тупий, сильний, може бути дуже гострим),
• У ногах,
• Під час статевого акту.

Тиск:

• Труднощі зі сечовипусканням, часті походи до туалету,
• Запір, біль у прямій кишці або труднощі з випорожненням кишківника,
• Спазми в животі.

Серед інших можливих симптомів фіброміоми:

• Анемія (через втрату крові).
• Збільшена матка або живіт,
• Викидні,
• Безплідність.

Звідки береться міома?

Лікарі досі не знають напевне, що є причиною цих утворень. Однак дослідження й клінічний досвід указують на такі фактори:

1. Генетичні зміни. Багато лейоміом містять гени, які відрізняються від генів, що містяться в нормальних м'язових клітинах.
2. Гормони. Естроген і прогестерон – це 2 гормони, які стимулюють оновлення слизової оболонки матки під час кожного менструального циклу для підготовки жінки до вагітності. Існує думка, що ці гормони сприяють утворенню міом. В утвореннях міститься більше естрогенових й прогестеронових рецепторів, ніж у нормальних м'язових клітинах матки.
3. Інші фактори росту. Речовини, які допомагають організму підтримувати тканини, такі як інсулінподібний фактор росту, можуть впливати на розростання фіброміоми.

Фахівці вважають, що фіброми утворюються зі стовбурових клітин у гладкій м'язовій тканині матки – міометрії. Одна клітина проходить процес багаторазового поділу і в результаті утворюється тверда, еластична маса, яка відрізняється від сусідніх тканин.

Лейоміоми можуть рости швидко або повільно, а іноді їх розмір взагалі не змінюється. Деякі утворення проходять через спалахи росту, а деякі можуть самостійно стискатися й всихати. Багато фібром, які були присутні під час вагітності, зменшуються в розмірах або зникають після вагітності, оскільки розміри матки повертаються до норми.

Причини міоми матки ще вивчаються, але вчені визначили кілька факторів, які можуть збільшити ризик утворень. До них відносять:

• Спадковість. Якщо у матері чи сестри були фіброміоми, у вас більше шансів з ними зіштовхнутися.
• Фактори навколишнього середовища. До цих факторів належать: ранній початок менструацій; прийом протизаплідних засобів; ожиріння; дефіцит вітаміну D; багато червоного м'яса й мало зелених овочів, фруктів і молочних продуктів у раціоні; вживання алкоголю, включаючи пиво.

У більшості випадків фіброміома не представляє небезпеки, але може викликати дискомфорт і приводити до анемії. Зазвичай ці утворення не заважають завагітніти. Однак деякі фіброми – особливо ті, що утворюються в підслизовому шарі – можуть викликати безплідність або втрату дитини. Також ці доброякісні утворення здатні приводити до ускладнень під час вагітності. До них належать: відшарування плаценти, передчасні пологи й уповільнений розвиток плода.

Діагностика міоми матки

Як уже було сказано, дуже часто ці утворення виявляються випадково – під час звичайного огляду у гінеколога. При відсутності явних ознак лікар призначає:

• УЗД – для візуалізації матки й навколишніх структур. Якщо у пацієнтки є лейоміоми, ультразвукове дослідження допоможе їх виявити й оцінити розміри.
• Лабораторні тести. При аномальних кровотечах лікар призначить розгорнутий та інші аналізи крові.

Якщо УЗД не надасть достатньо інформації, гінеколог спрямує на інші діагностичні процедури:

• МРТ. Цей метод дослідження показує розміри й локалізацію міоми, а також допомагає диференціювати утворення й підібрати максимально ефективну схему лікування.
• Гістеросонографія. Це ультразвукове дослідження, під час якого у порожнину матки вводиться фізіологічний розчин. Розчин розширює порожнину органа, що дозволяє отримати більш якісні зображення.
• Гістеросальпінгографія. Під час цієї процедури використовується рентгеноконтрастна речовина. З його допомогою лікарі отримують рентгенівські знімки порожнини матки й маткових труб. Крім виявлення лейоміом, цей метод допомагає оцінити прохідність маткових труб. Часто гістеросальпінгографія виконується при безплідності.
• Гістероскопія. Під час цієї процедури лікар через шийку матки вводить у матку маленький телескоп із системою освітлення (гістероскоп). Потім вводиться фізіологічний розчин, який розширює порожнину органа й дозволяє оглянути стінку матки й маткові труби.

Як вилікувати міому матки?

Нижче представлені ефективні методи лікування від учених Гарвардського університету:

• Медикаментозна терапія. Комбіновані протизаплідні, які містять естроген і прогестин, можуть полегшити симптоми. Вони допоможуть зменшити сильні кровотечі й сприятимуть налагодженню менструальних циклів. Лікування фіброміоми матки тільки прогестином може стабілізувати стан слизової оболонки матки, завдяки чому зменшиться кровотеча. Обидва види контрацептивів – комбіновані або тільки прогестинові – продаються у різних формах. Це таблетки, пластирі (Evra), ін'єкції (Депо-Провера), імпланти (Імпланон), вагінальні кільця (НоваРінг) і внутрішньоматкова терапевтична система Мірена. Застосування цих засобів дає хороший ефект, але як тільки припиняється їх прийом, симптоми фіброміоми зазвичай повертаються.
• Емболізація маткових артерій. Під час цієї нехірургічної процедури лікар-радіолог вводить у артерії матки спеціальні речовини, які перекривають подачу крові до міом. В результаті утворення зменшуються в розмірах, а разом з цим послаблюються й кровотечі. Ця процедура не рекомендується жінкам, які планують завагітніти в майбутньому.
• Ендометріальна абляція. Під час цієї маніпуляції руйнується слизова оболонка матки, і разом з цим зменшується кількість маткових кровотеч. Хоча після цієї процедури знижується ймовірність завагітніти, вона не забезпечує контрацепції. Також після абляції підвищується ймовірність розвитку ускладнень під час вагітності. Зазвичай цю процедуру рекомендують тільки жінкам, які більше не планують мати дітей.
• Видалення міоми матки (міомектомія). Це хірургічна процедура, під час якої видаляється тільки саме утворення. Зазвичай її призначають пацієнткам, які все ще планують народити малюка. Існує кілька методик міомектомії. Вибір конкретної з них залежить від локалізації утворення. Якщо фіброма утворилася у порожнині матки, найкраще її видалити вагінально за допомогою гістероскопа. Якщо фіброма утворилася всередині стінок матки або виступає назовні, вона видаляється через черевну порожнину методом лапароскопічної або відкритої операції.
• Видалення матки при міомі (гістеректомія). Це найбільш радикальний, але й найбільш ефективний метод лікування. Під час нього разом з фібромами видаляють і матку. Гістеректомія виконується для жінок, які не планують мати дітей.

Багато пацієнток не мають ніяких симптомів. У деяких жінок симптоми дуже м'які й не спричиняють значного дискомфорту. У цьому випадку найкращий варіант – нічого не робити, але обов'язково спостерігатися у гінеколога.

Джерела:

1. Uterine Fibroids, American College of Obstetricians and Gynecologists,
2. Uterine Fibroids, The Johns Hopkins Hospital,
3. What you should know about fibroids, Harvard University,
4. Uterine fibroids, Mayo Clinic.