Дифтерія – це серйозна бактеріальна інфекція, яка в більшості випадків вражає слизові оболонки носа і горла. За симптомами це порушення нагадує застуду. Однак відмінною ознакою дифтерії є утворення товстого шару сірої речовини, що покриває задню частину горла. Сьогодні ця хвороба зустрічається не так часто, як раніше. За це потрібно дякувати широкомасштабній вакцинації по всьому світу.

Своєчасне лікування дифтерії дозволяє уникнути серйозних ускладнень. На пізніх стадіях хвороба пошкоджує серце і нервову систему. Але навіть у разі своєчасного лікування до 3% хворих помирають. У цьому матеріалі ми розглянемо причини, симптоми і лікування даної хвороби.

Причини дифтерії

Винуватцем цієї інфекції є Дифтерійна коринебактерія (Corynebacterium diphtheriae). Зазвичай вона розмножується поблизу або на поверхні слизових оболонок горла. Існує 2 шляхи зараження:

1. Повітряно-крапельний. Коли інфікована людина кашляє або чхає, вона вивільняє безліч забруднених крапельок, які можуть вдихнути люди, що знаходяться поблизу. Це дуже ефективний спосіб поширення дифтерії, особливо якщо заражена людина часто буває в людних місцях.
2. Контакт із забрудненими поверхнями і предметами. Іноді люди випадково заражаються, коли користуються предметами, що належать інфікованій людині. Наприклад, якщо випити води з немитої склянки, з якої пив хворий, можна заразитися. У рідкісних випадках частинки бактерій потрапляють на рушники, іграшки та інші речі. Ще один спосіб зараження дифтерією – дотик до рани хворого.

Якщо ви заразилися і не проходите лікування, ви можете заразити неімунну людину протягом шести тижнів – навіть за відсутності симптомів дифтерії.

Фактори ризику

Більше за інших ризикують заразитися:

• Діти і дорослі, які не пройшли своєчасну імунізацію,
• Люди, які живуть у переповнених житлах або антисанітарних умовах,
• Будь-яка людина, яка подорожує в країни, де дифтерія є ендемічною (коли хвороба поширена в окремій місцевості).

Ця хвороба вкрай рідко зустрічається в США, Канаді та країнах Євросоюзу, де діти вакцинуються протягом десятиліть. В інших країнах, що розвиваються, дана інфекція все ще поширена. Це пов'язано з низьким рівнем імунізації.

Дифтерія: симптоми

Зазвичай ознаки хвороби починають проявлятися через 2-5 днів після зараження. Вони включають:

• Утворення товстої, сірої мембрани, яка покриває горло і гланди,
• Біль у горлі та охриплість,
• Утруднене дихання,
• Пронизливий свист під час вдиху,
• Прискорене дихання,
• Збільшення лімфатичних вузлів на шиї,
• Слизові виділення з носа,
• Набряк піднебіння,
• Підвищення температури і озноб,
• Загальне нездужання.

У деяких хворих ознаки дифтерії проявляються дуже м'яко або взагалі ніяк не проявляються. Якщо через відсутність симптомів людині невідомо про наявність інфекції, вона все одно є носієм захворювання.

Дифтерія шкіри

Існує ще один тип цього захворювання, при якому страждає шкіра. У даному випадку шкіра червоніє, набрякає і болить. Також на ній можуть формуватися покриті сірою мембраною виразки або жовті точки. Найчастіше ця форма хвороби зустрічається у людей, які не дотримуються правил гігієни або живуть у переповнених житлах.

Діагностика і лікування дифтерії

Спочатку лікар оглядає горло пацієнта. Потім для підтвердження діагнозу хворому призначають аналіз на бактеріальний посів – для цього лікар бере мазок із горла. Якщо діагноз підтвердився – необхідно негайно розпочати адекватне лікування. В ході терапії хворий приймає 2 препарати:

1. Антитоксини. Ці ліки вводяться внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Вони нейтралізують токсини дифтерії, які вже циркулюють у кровотоці. Перед призначенням антитоксину лікар може провести шкірну пробу на алергію до цього препарату. Особи з алергією проходять процес десенсибілізації до антитоксину – це робиться для зниження чутливості до препарату. Даний процес передбачає введення невеликих доз антитоксину з подальшим збільшенням дозування.
2. Антибіотики. Також для лікування дифтерії призначають антибіотики. Антибіотики – це препарати, які допомагають знищувати бактеріальні інфекції. Їх призначають тільки на кілька днів.

Для відновлення від дифтерії потрібен тривалий постільний режим. Багатьом хворим доводиться тижнями відлежуватися в ліжку. Якщо у хворого постраждало серце, йому критично важливо уникати будь-якої фізичної напруги.

Також для запобігання поширенню інфекції пацієнта необхідно ізолювати. Кожен член сім'ї хворого повинен часто і ретельно мити руки з милом.

Як тільки людина одужає, їй знадобиться пройти повний курс вакцинації від дифтерії. До речі, якщо людина перенесла цю бактеріальну інфекцію, це не гарантує їй стовідсоткового довічного імунітету. У разі проходження неповної вакцинації дана хвороба може турбувати більше одного разу.

Якими є ускладнення дифтерії?

За відсутності своєчасного і агресивного лікування, хворий ризикує зіткнутися з декількома ускладненнями. Серед них:

• Проблеми з диханням. Дифтерійна коринебактерія виробляють токсини, які пошкоджують тканини в безпосередній області інфекції. Зазвичай це ніс і горло. На ділянці інфікування утворюється товстий шар мембрани, яка складається з мертвих клітин, бактерій та інших субстанцій. Мембрана звужує дихальні шляхи, через що хворому стає важче дихати. Також дифтерія здатна викликати дихальну недостатність або пневмонію.
• Пошкодження серця. Токсини можуть поширюватися по кровотоку і пошкоджувати інші тканини, включаючи серцевий м'яз. У даному випадку розвивається таке ускладнення дифтерії, як міокардит (запалення міокарда). У важких випадках міокардит призводить до застійної серцевої недостатності і раптової смерті.
• Пошкодження нервів. Токсини також здатні пошкодити нерви. Типовими мішенями є нерви у горлі, де погана нервова провідність може викликати труднощі з ковтанням. Якщо запалюються нерви на руках і ногах, у хворого з'являється м'язова слабкість. Якщо дифтерійний токсин пошкоджує нерви, які допомагають контролювати м'язи, що використовуються при диханні, ці м'язи можуть паралізуватися. У даному випадку хворому вже не обійтися без апарату штучного дихання.

При лікуванні дифтерії більшість хворих справляються з цими ускладненнями, хоча процес відновлення може затягнутися. Однак до 3% хворих все-таки помирають. Якщо у вашої дитини або у вас з'явилися симптоми цієї небезпечної інфекції – якомога раніше звертайтеся до лікаря.

Джерела:

1. About Diphtheria, National Center for Immunization and Respiratory Diseases, Division of Bacterial Diseases,
2. Diphtheria, Boston Children's Hospital,
3. Diphtheria,Mayo Clinic.