Як розпізнати симптоми перикардиту?
Перикардит – це набрякання або подразнення перикарда – тонкої оболонки, яка нагадує мішок та охоплює серце. Зазвичай це порушення з'являється раптово й триває недовго (гостра форма). Якщо симптоми розвиваються поступово або довго не проходять – це хронічний перикардит.
У більшості випадків це порушення не є серйозним і проходить самостійно. Лікування важчої форми включає прийом медикаментів, а в рідкісних випадках може знадобитися хірургічне втручання.
Які симптоми перикардиту?
Існують різні класифікації цього порушення – залежно від характеру симптомів та їх тривалості. Гостра форма зазвичай турбує менше 3-х тижнів, а безперервний перикардит триває 4-6 тижнів, але менше 3-х місяців.
Рецидивуюча форма хвороби діагностується у тому випадку, якщо порушення проявляється через 4-6 тижнів після першого епізоду симптомів. При рецидивуючій формі ознаки то з'являються, то зникають. Якщо симптоми турбують більше трьох місяців, лікар ставить діагноз хронічний перикардит.
Головна ознака гострої форми порушення – різкий, кинджальний біль у грудях – прямо за грудиною або в лівій частині грудної клітки. Але деякі люди з гострою формою описують свій біль як тупий або стискальний, який то посилюється, то слабшає.
Іноді при гострому перикардиті біль переміщується в ліве плече або шию. Він часто посилюється, коли людина лежить, кашляє або робить глибокі вдихи. Біль можна полегшити, якщо нахилитися вперед або присісти. Іноді буває важко відрізнити перикардіальний біль від болю, який виникає при серцевому нападі.
Хронічний перикардит найчастіше пов'язують з хронічним запаленням. Він може привести до накопичення рідини навколо серця (перикардіальний випіт). Найпоширеніший симптом хронічної форми хвороби – біль у грудях.
Залежно від типу порушення, симптоми перикардиту можуть включати деякі або всі з наступних:
- Різкий, пронизливий біль у центрі або лівій частині грудей, який дуже часто посилюється під час глибокого вдиху,
- Задишка, коли людина відкидається назад на спинку крісла або дивана,
- Порушення серцевого ритму,
- Субфебрильна температура,
- Загальна слабість, втома та болючий стан,
- Кашель,
- Набрякання живота або ніг.
Які причини перикардиту?
У нормі в двошаровому перикардіальному мішку, який охоплює серце, міститься невелика кількість змазувальної рідини. При даному порушенні цей мішок запалюється, а трення, що виникає внаслідок запалення, викликає біль у грудній клітці.
Часто точну причину перикардиту дуже важко визначити. У більшості випадків лікарі або не можуть цього зробити, або підозрюють вірусну інфекцію. Часто дане порушення з'являється після того як людина перенесла респіраторну інфекцію.
Іноді це порушення з'являється невдовзі після сильного серцевого нападу – через подразнення пошкодженого серцевого м'яза. Відстрочена форма хвороби може розвинутися через кілька тижнів після серцевого нападу або операції на серці.
Серед інших причин перикардиту:
- Системні запальні порушення – включаючи вовчак та ревматоїдний артрит,
- Травма серця або грудної клітки, отримана після проходження променевої терапії, автомобільної аварії або іншого інциденту,
- Інші проблеми зі здоров'ям, включаючи ниркову недостатність, СНІД, туберкульоз та рак,
- Прийом окремих медикаментів. Сюди належать фенітоїн (протиепілептичний препарат), варфарин та гепарин (антикоагулянти), а також прокаїнамід (антиаритмічний препарат).
Які ускладнення можуть розвинутися, якщо не лікуватися:
- Констриктивний перикардит. Це буває рідко, але у деяких пацієнтів, особливо з тривалим запаленням та хронічними рецидивами, перикард потовщується й рубцюється. У даному випадку він втрачає частину своєї еластичності й нагадує жорсткий чохол, який стискає серце, заважаючи йому виконувати свої функції. Цей стан називається констриктивним перикардитом і призводить до сильного набрякання в ногах та животі, а також задишки.
- Тампонада серця – це небезпечний стан, при якому в перикарді накопичується занадто багато рідини. Надлишок рідини створює тиск на серце й не дає йому належно заповнюватися кров'ю. Зрештою серце перекачує менше крові, що призводить до сильного падіння тиску. Якщо швидко не усунути тампонаду серця, людина ризикує померти.
Діагностика перикардиту
Перше, що зробить кардіолог – прослухає грудну клітку на предмет характерних для цього порушення звуків. Ці звуки з'являються, коли шари перикарда труться один об одного. Також пацієнта направляють на дослідження, які допомагають виявити запалення, скупчення надлишку рідини або серцевий напад. Якщо лікар підозрює наявність бактеріальної або іншої інфекції, пацієнтові призначають аналіз крові.
Для діагностики перикардиту пацієнти проходять одну або кілька з наступних процедур:
- Електрокардіограму – для виявлення хвороби або серцевого нападу,
- Рентген грудної клітки – допомагає оцінити форму та розмір серця. Якщо серцевий м'яз збільшений, це вказує на можливе скупчення рідини в перикарді,
- Ехокардіограму – ця процедура створює зображення серця та його структур, а також допомагає виявити скупчення рідини,
- Комп'ютерну томографію (КТ) – цей діагностичний метод створює більш деталізоване зображення серця та перикарда, ніж рентген. Також КТ використовують для виключення інших причин гострих болів у грудях, включаючи утворення тромба в легеневій артерії або розшарування аорти,
- Магнітно-резонансну томографію серця (МРТ) – цей метод створює поперечне зображення серця та допомагає виявити потовщення, запалення або інші зміни в перикарді.
Лікування перикардиту
Вибір тактики лікування залежить не тільки від причини, але й від тяжкості хвороби. Легкі форми можуть пройти самостійно – без будь-яких ліків або процедур.
Препарати призначаються для зменшення запального процесу та набряку, які пов'язані з перикардитом. Лікарі можуть призначити:
- Знеболювальні. Зазвичай біль знімається аспірином або ібупрофеном, які до того ж допомагають зменшити запалення.
- Колхіцин – зменшує запалення в організмі й призначається для лікування перикардиту гострої та рецидивуючої форми. Колхіцин здатний зменшити тривалість симптомів, а також знизити ймовірність повторних рецидивів. Але цей препарат не можна приймати людям із захворюваннями печінки або нирок. Перед призначенням колхіцину лікар обов'язково переглядає історію захворювань.
- Кортикостероїди. Якщо пацієнт не реагує на знеболювальні або колхіцин, або якщо симптоми перикардиту повторюються, лікарі призначають стероїдні препарати, такі як преднізон.
Одужання займає від кількох днів до кількох тижнів і навіть місяців.
За словами фахівців з Американської асоціації серця, найчастіше перикардит вражає чоловіків у віці 20-50 років. Серед людей, які пройшли лікування гострої форми хвороби, 15-30% знову з нею стикаються. Незалежно від того, чоловік ви чи жінка і скільки вам років, якщо болить груди – краще одразу звернутися до лікаря.
Джерела:
- Pericarditis, Mayo Clinic,
- What is Pericarditis, American Heart Association,
- Pericarditis, The National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI).