Звідки береться нетримання сечі і що робити?

Нетримання сечі – це стан, при якому людина не може контролювати свій сечовий міхур. Це не захворювання, а симптом якогось стану або порушення. Від нетримання сечі страждає дуже багато людей, і більшість з них допускає одну й ту саму помилку. Вони вважають, що з цим явищем нічого не можна зробити і тому не йдуть до лікаря. А даремно, адже нетримання сечі – це не лише медична проблема. Це явище впливає на емоціональний, психологічний та соціальний аспекти життя. Найголовніше – від цієї проблеми можна позбутися, а в деяких випадках – дуже швидко.

Які існують різновиди порушення?

Існує кілька типів цього стану. Ми розглянемо найосновніші з них.

Стресове нетримання сечі

При цьому виді нетримання сечі сеча мимовільно витікає з сечового міхура через слабкі м'язи тазового дна. Це одне з найпоширеніших порушень, особливо серед жінок. Хоча в цілому нетримання сечі у чоловіків зустрічається набагато рідше, ніж у жінок.

Коли м'язи тазового дна слабкі та розтягнуті, будь-яке фізичне навантаження здатне викликати витік сечі. Це пояснюється тим, що при навантаженні на сечовий міхур створюється тиск. Витік турбує під час тренувань, згинання тулуба, ходьби. У деяких нетримання сечі при кашлі або чханні – це звична справа, адже навіть такі дрібниці створюють тиск на сечовий міхур. Стресове нетримання буває м'яким, помірним або сильним. Людина вивільняє від кількох крапель до столової ложки сечі, а часом і більше.

На жаль, на сьогодні не існує ліків для лікування стресового нетримання сечі. Але щось зробити можна. Один із методів, який застосовується для лікування цього виду порушення – вправа Кегеля для зміцнення м'язів тазового дна. На цьому ми ще зупинимося в другій частині статті. Серед інших способів лікування – використання вагінальних та уретральних пристроїв та прокладок, а в деяких випадках – хірургічні процедури.

Ургентне нетримання сечі

При цьому виді порушення головний мозок посилає в сечовий міхур сигнал про те, що час спорожніти. Це відбувається навіть тоді, коли міхур не наповнений. Друга причина – гіперактивність м'язів сечового міхура. Вони постійно скорочуються і змушують міхур спорожніватися.

Основний симптом ургентного нетримання сечі – раптове, термінове (ургентне) бажання сечовипускання. Людина не може контролювати або ігнорувати це відчуття. У неї просто немає вибору – вона повинна одразу ж отримати доступ до туалету. Багаторазове сечовипускання вдень і вночі – це ще один симптом ургентного нетримання.

Найчастіше це порушення турбує чоловіків з проблемами передміхурової залози, а також жінок після настання менопаузи. Причини нетримання сечі можуть бути різні. Серед методів лікування – корекція способу життя, прийом препаратів, які розслабляють м'язи сечового міхура, або операція.

Нетримання, викликане виробленням надлишкової кількості сечі

При цьому виді порушення в організмі виробляється більше сечі, ніж її може вмістити сечовий міхур. Іноді міхур наповнюється, але не виводить сечу, а дозволяє їй виплискуватися потроху. Крім того, м'язи сечового міхура можуть не скорочуватися належним чином або щось може блокувати потік сечі.

Один із симптомів мимовільного сечовипускання – часті походи до туалету з виходом невеликої кількості сечі. Ще одна ознака – постійне скрапування сечі. Цей вид порушення рідко зустрічається у жінок. Найчастіше він турбує чоловіків з проблемами передміхурової залози, а також тих, хто переніс операцію на цьому органі.

Функціональне нетримання сечі у жінок і чоловіків

В цьому випадку проблема стосується не самого сечового міхура, а інших органів та систем організму. Людина може захотіти до туалету, але не факт, що вона туди встигне. Їй можуть завадити:

• Фізична нездатність (інвалідність),
• Проблеми з мисленням (наприклад, при хворобі Альцгеймера),
• Біль у ногах.

Якщо людина страждає від артриту, через набряк та біль у суглобах ніг вона може просто не встигнути дійти до туалету. Якщо артрит уражає суглоби рук, у хворого можуть виникнути труднощі з розстібуванням ґудзиків на штанах.

Змішане нетримання сечі

Деяким людям пощастило ще менше, адже їх одночасно турбує 2 види порушення. У більшості випадків це стресове та ургентне нетримання.

Які причини нетримання сечі?

Існує 2 форми нетримання: короткочасна та тривала.

Короткочасне нетримання

Деякі напої, продукти і медикаменти діють як діуретики. Вони стимулюють скорочення сечового міхура та збільшують обсяг сечі. До них належать:

• Алкоголь,
• Кофеїн,
• Газовані напої, включаючи мінеральні води,
• Штучні підсолоджувачі (замінники цукру),
• Шоколад,
• Чилі перець,
• Гостра, солодка або кисла їжа, особливо – цитрусові фрукти,
• Ліки для серця або тиску, заспокійливі засоби та міорелаксанти,
• Великі дози вітаміну C.

Іноді короткочасне нетримання сечі викликано двома порушеннями, від яких можна достатньо швидко позбутися:

1. Інфекції сечових шляхів. Інфекції можуть дратувати сечовий міхур і викликати раптове і сильне бажання сечовипускання.
2. Запори. Пряма кишка розташована поруч із сечовим міхуром. Обидва ці органи іннервуються однаковими нервами (але не всіма). Коли калові маси в прямій кишці тверднуть, то тиснуть на ці нерви, які стають гіперактивними і змушують частіше бігти до туалету по-маленькому.

Причини тривалого нетримання сечі включають:

• Вагітність. Гормональні зміни та зростаюча вага плода можуть стати причиною стресового нетримання.
• Вагінальні пологи. Іноді під час вагінальних пологів пошкоджуються нерви та тканини в області сечового міхура. Також слабіють м'язи, необхідні для контролю роботи цього органу. Все це призводить до пролапсу (опущення) органів в області тазового дна. При пролапсі сечовий міхур, матка, пряма або тонка кишка можуть зміститися в ділянку піхви. Це зміщення пов'язують із нетриманням сечі у жінок.
• Вікові зміни. З віком здатність сечового міхура до запасання сечі погіршується. Крім того, коли людина старіє, мимовільні скорочення сечового міхура стають усе частішими.
• Менопауза. Після настання клімаксу жіночий організм виробляє менше естрогену. Цей гормон допомагає підтримувати здоров'я слизової оболонки сечового міхура та уретри. Зношення слизових оболонок цих органів здатне ще більше посилити проблему.
• Гістеректомія (видалення матки). Будь-яка операція, яка стосується жіночої репродуктивної системи, включаючи видалення матки, може пошкодити м'язи тазового дна.
• Збільшена передміхурова залоза. Часто нетримання сечі у чоловіків є наслідком доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Особливо часто ця проблема спостерігається у літніх людей.
• Рак передміхурової залози. Стресове або ургентне нетримання пов'язують із нелікованим раком передміхурової залози. Часто мимовільне сечовипускання є побічною дією лікування.
• Закупорка в сечовому тракті. Пухлина в будь-якій ділянці сечового тракту може блокувати потік сечі та призвести до нетримання. Іноді причина криється в сечових каменях, які утворюються в міхурі.
• Неврологічні патології. Розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, інсульт, пухлина головного мозку або травма спинного мозку здатні перешкодити передачі нервових імпульсів, які беруть участь у контролі роботи сечового міхура.

Лікування нетримання сечі

Тактика лікування підбирається залежно від виду порушення, його важкості та першопричини. За необхідності використовується одразу кілька терапевтичних методів.

Спочатку лікарі призначають найменш інвазивні методи лікування нетримання сечі:

• Поведінкові техніки,
• Вправи для зміцнення м'язів тазового дна,
• Електричну стимуляцію,
• Медикаментозну терапію.

Поведінкові техніки

В цьому випадку лікарі рекомендують:

• Тренувати сечовий міхур. Тренування необхідні для того, щоб навчитися затримувати виділення сечі. Спочатку потрібно навчитися стримувати позиви протягом 10 хвилин. Кінцева мета – продовжити час між походами до туалету до 2,5-3,5 годин.
• Установити графік відвідування туалету. За можливості намагайтеся ходити до вбиральні 1 раз на 2-4 години. Якщо бажання сечовипускання виникає частіше, ніж 1 раз на 2 години, але ви можете потерпіти – терпіть.
• Корекцію раціону. Для відновлення контролю над сечовим міхуром рекомендується обмежити вживання алкоголю, кофеїну та кислих продуктів. Деяким необхідно зменшити вживання рідини. Це потрібно робити дуже обережно і лише після консультації з лікарем-дієтологом. Інакше зростає ризик розвитку зневоднення.

Тренування м'язів тазового дна

Вправа Кегеля особливо ефективна при стресовому нетриманні сечі, але здатна допомогти і при ургентному нетриманні.

Щоб виконати цю вправу, уявіть, ніби ви намагаєтеся зупинити потік сечі. Стисніть ці м'язи і затримайтеся в такому положенні на 5 секунд. Потім розслабтеся на 5 секунд. Якщо 5 секунд – це забагато для вас, починайте з 2 секунд і поступово рухайтеся до п'яти. Кінцева мета – навчитися скорочувати м'язи тазового дна на 10 секунд за раз. Виконуйте щонайменше 3 підходи цієї вправи щодня.

Електрична стимуляція

Під час цієї процедури в пряму кишку або піхву вводяться електроди. Потім спеціальний апарат посилає по електродах імпульси, завдяки яким зміцнюються м'язи тазового дна. М'яка електрична стимуляція ефективна в лікуванні стресового та ургентного нетримання сечі. Для отримання ефекту потрібно пройти не одну процедуру стимуляції.

Медикаментозна терапія

Зазвичай призначають такі препарати:

• Антихолінергічні препарати. Ці засоби заспокоюють гіперактивний сечовий міхур і таким чином допомагають при ургентному нетриманні сечі. Приклади включають: оксибутинін, толтеродин, дарифенацин, фезотеродин та соліфенацин.
• Мірабегрон. Ці ліки розслабляють м'язи сечового міхура та допомагає збільшити обсяг сечі, який утримується в міхурі. Також мірабегрон сприяє більш ґрунтовному спорожненню сечового міхура. Призначається при ургентному нетриманні.
• Альфа-блокатори. Ці препарати розслабляють м'язи передміхурової залози та шийки сечового міхура у чоловіків з ургентним нетриманням сечі. За рахунок розслаблення м'язів хворому стає легше спорожнити міхур. Приклади включають: тамсулозин, альфузозин, силодозин, доксазозин та теразозин.
• Місцевий естроген. Застосування невеликої кількості місцевого естрогену у вигляді вагінального крему, кільця або пластиру може омолодити та поліпшити тонус тканин в уретрі та області піхви. Системний естроген, який приймається перорально – не можна використовувати для лікування нетримання сечі.

Коли щадні методи терапії не допомагають, хворому призначають ін'єкції або хірургічні процедури. Якщо вчасно звернутися до лікаря і дотримуватися призначень, нормальна робота сечового міхура буде відновлена без болючих процедур.

Джерела:

1. What is Urinary Incontinence, Urology Care Foundation,
2. Bladder Control Problems in Women (Urinary Incontinence), The National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases,
3. Urinary incontinence, Mayo Clinic.