Кому показана діагностика цитомегаловірусу?

Цитомегаловірус (ЦМВ) є поширеним вірусом, який вражає людей будь-якого віку, але рідко викликає симптоми. Більшість людей заражаються, будучи ще дітьми або молодими людьми. У цьому віці вірус не викликає чітко виражених симптомів або значних проблем зі здоров'ям.

Під час активної інфекції ЦМВ виявляється в багатьох рідинах організму: слині, сечі, крові, грудному молоці, спермі, вагінальних виділеннях і спинномозковій рідині. Аналіз на цитомегаловірус виконується або через вимірювання кількості антитіл у крові, або через виявлення самого вірусу. У другому випадку вірус досліджується лише під час активної фази інфекції. Для цього використовується один з 2 лабораторних методів:

1. Посів на культуру клітин,
2. Дослідження ДНК вірусу в тканині або рідині (включаючи метод ПЛР).

Основним методом діагностики є аналіз на антитіла до цитомегаловірусу. Цей тест виконується в нашому медичному центрі.

Як можна заразитися?

Вірус легко передається через тісний фізичний контакт з інфікованою людиною. Також можна заразитися після контакту з об'єктами, у яких міститься цитомегаловірус. Наприклад, «підхопити» інфекцію можна через контакт з підгузниками або іграшками інфікованої дитини.

Як і інші представники родини герпесу, після первинного зараження інфекція ЦМВ переходить з активної фази в латентну. Як тільки цитомегаловірус проникне в організм людини, він залишається там на все життя. Якщо імунна система у порядку і людина здорова, жодні симптоми інфекції ЦМВ її не турбуватимуть. У разі значного зниження захисної функції організму вірус може повторно активуватися й спровокувати проблеми зі здоров'ям.

У молодих дорослих первинне зараження цитомегаловірусом викликає стан, подібний до грипу або мононуклеозу. У цьому випадку з'являється утомлюваність, підвищення температури, озноб, головний біль та/або болі по всьому тілу. Зазвичай ці симптоми турбують кілька тижнів.

У немовлят первинна інфекція здатна викликати серйозні проблеми з ростом і розвитком. Таке трапляється, коли жінка заражається під час вагітності й передає вірус плоду, що розвивається, через плаценту. Приблизно 90% інфікованих малюків виглядають здоровими при народженні, але через кілька місяців у них можуть розвинутися серйозні порушення. До них належать проблеми зі слухом або зором, пневмонія, судоми та/або затримка розумового розвитку. Рідко немовлята народжуються мертвими, тоді як інші народжуються із жовтяницею, анемією, збільшеною селезінкою або печінкою, а також малою головою.

У людей з ослабленим імунітетом цитомегаловірус здатен викликати серйозну хворобу або смерть. До групи ризику входять хворі на ВІЛ/СНІД, які перенесли операцію з пересадки органів або кісткового мозку, а також люди, які проходять хіміотерапію. Якщо людина з ослабленим імунітетом стикнулася з ЦМВ вперше, у неї можуть з'явитися найважчі симптоми, а інфекція може довго залишатися активною. При повторній активації вірус здатен привести до запалення сітківки і сліпоти, діареї, болям у животі, пневмонії з сухим кашлем або енцефаліту.

Як беруть аналіз на цитомегаловірус?

Усе залежить від виду дослідження. При тесті на антитіла потрібен зразок венозної крові. Для прямої діагностики вірусу можуть використовуватися зразки різних рідин, включаючи сечу, кров або мокротиння. Іноді потрібна спеціальна процедура – біопсія. Вона використовується для отримання зразка тканини, амніотичної й спинномозкової рідини, а також рідини, яка знаходиться у дванадцятипалій кишці. Вибір діагностичного методу залежить від віку людини, її загального стану здоров'я, специфічних симптомів та інших даних.

Аналіз на антитіла до цитомегаловірусу

У цьому випадку «беруть» аналіз крові з вени. Цей тест використовується найчастіше й допомагає визначити, чи піддавався пацієнт інфекції зовсім недавно або переніс її раніше. Існує 2 типи антитіл, які виробляються організмом у відповідь на інфекцію ЦМВ: IgM і IgG.

1. Антитіла IgM до цитомегаловірусу виробляються першими. У більшості людей вони присутні протягом 1-2 тижнів після первинного зараження. Їх концентрація в крові збільшується лише на короткий період часу, а потім падає. Через кілька місяців кількість антитіл класу IgM падає нижче рівня, який можна виявити. Додаткова кількість цих антитіл виробляється у тому випадку, якщо латентний ЦМВ активувався повторно.
2. Антитіла класу IgG виробляються через кілька тижнів після первинної інфекції. Їх рівень підвищується під час активної стадії зараження, а після переходу інфекції в пасивну форму – стабілізується. Після першого контакту з ЦМВ у крові буде постійно знаходитися якась вимірна кількість антитіл IgG. Часто аналіз на антитіла до цитомегаловірусу класу IgG призначають разом із тестом на антитіла класу IgM. Це допомагає зрозуміти, як давно людина заразилася.

Тести на антитіла можуть використовуватися для діагностики первинної інфекції. Їх призначають молодим людям, вагітним жінкам і деяким особам з ослабленим імунітетом. Показаннями до діагностики є наявність симптомів, що нагадують грип або мононуклеоз.

Пряма діагностика цитомегаловірусу

Для прямого виявлення ЦМВ потрібен зразок крові або іншої рідини. Іноді в пацієнта «беруть» крихітний шматочок тканини. Цей тест можна виконати або методом посіву на культуру клітин, або методом дослідження ДНК вірусу. Дослідження ДНК проводять з метою діагностики вродженої інфекції у новонароджених. Іншим пацієнтам цей тест призначають для підтвердження повторної активації вірусу.

Посів на культуру клітин – це традиційний метод виявлення вірусів. При позитивному результаті присутність ЦМВ можна визначити за 1-2 дні. У разі негативного результату зразок зберігається в лабораторії 3 тижні. Це робиться для того, щоб на 100% впевнитися в точності діагностики цитомегаловірусу. Іноді у вихідному зразку вірус присутній у дуже малій кількості. Друга причина хибнонегативного результату може критися в тому, що штам ЦМВ занадто повільно розвивається й тому може бути не виявлений при первинній діагностиці.

Молекулярні методи діагностики, такі як ПЛР, можуть використовуватися для виявлення і кількісної оцінки ДНК вірусу.

Людям з ослабленим імунітетом і активною формою інфекції можуть призначати різні аналізи. Часто лікарі запитують кількісну оцінку. Це робиться для перевірки тяжкості стану хворого, а також контролю ефективності противірусної терапії.

Посів на культуру клітин призначають новонародженим із жовтяницею, анемією, збільшеною селезінкою або печінкою, а також малою головою. Цей самий аналіз на цитомегаловірус виконують немовлятам, якщо у них з'являються проблеми зі слухом або зором, пневмонія, судоми або ознаки затримки розумового розвитку.

Якщо Вас цікавить, де й як здати аналіз на мононуклеоз, дзвоніть у наш медичний центр і отримайте консультацію. Номери телефонів вказані у верхній частині сайту.

Джерело: Cytomegalovirus (CMV) Tests, American Association for Clinical Chemistry.