Поліпи в кишківнику: 4 головні причини

Що таке поліпи? Це невеликі новоутворення з клітин слизової оболонки, яка вистилає товстий кишківник. Здебільшого ці утворення безпечні, однак з часом з деяких поліпів може розвинутися рак товстої кишки. Якщо це захворювання діагностується на пізніх стадіях, більшість пацієнтів помирає.

Звідки беруться поліпи?

Здорові клітини ростуть і діляться в установленому порядку. Мутації в певних генах можуть привести до того, що вони будуть продовжувати ділитися навіть у тому випадку, якщо нові клітини не потрібні. У товстій і прямій кишці цей нерегульований ріст клітин здатен викликати утворення поліпів. Вони можуть з'являтися абсолютно у кожної людини в будь-якому відділі товстого кишківника.

Найбільш поширені – гіперпластичні та аденоматозні поліпи в кишківнику:

1. Гіперпластичні. Зазвичай це невеликі утворення, які з'являються в кінцевій частині товстого кишківника (у сигмоподібній та прямій кишці). Вони не можуть перетворюватися на злоякісні й тому не повинні викликати сильного занепокоєння. Під час колоноскопії не завжди можливо відрізнити гіперпластичний поліп від аденоматозного. З цієї причини часто гіперпластичні утворення або повністю видаляють, або виконують біопсію – відсікають частинку тканини для дослідження під мікроскопом.
2. Аденоматозні. Дві третини поліпів у кишківнику є аденомами (доброякісними новоутвореннями). Більшість з них так і залишаються доброякісними, хоча вони все ж можуть перетворитися на ракові поліпи. Аденоми діагностуються за розміром, загальним зовнішнім виглядом, а також особливостями, які можна виявити під мікроскопом.

Як правило, чим більша аденома, тим вірогідніше, що у кінцевому підсумку вона стане злоякісною. Саме тому великі поліпи (більше ніж 5 мм) зазвичай повністю видаляють. Це робиться для запобігання раку товстої кишки, а також для мікроскопічного дослідження. Останнє знадобиться для подальшого спостереження за пацієнтом і подальшого контролю.

Злоякісні утворення

Утворення, в яких містяться ракові клітини, класифікуються як злоякісні. Оптимальне лікування та подальше спостереження за хворим залежить від ступеня поширення хвороби та інших індивідуальних факторів.

Які фактори ризику й причини поліпів?

Фактори, які сприяють новоутворенням та розвитку раку товстої кишки, включають:

1. Вік – у 90% випадків поліпи утворюються у людей у віці 50 років і старше. При цьому чоловіки страждають частіше жінок.
2. Наявність запальних захворювань кишківника – виразкового коліту або хвороби Крона.
3. Сімейний анамнез захворювань (генетика) – якщо хтось з близьких родичів (батьки, сестри, брати, діти) стикався з поліпами або хворів на рак товстої кишки, шанси людини зіткнутися з цими порушеннями підвищуються. Якщо в сім'ї хворіла не одна людина, ризик ще вищий.
4. Спосіб життя – куріння, зловживання алкоголем, ожиріння, брак рухової активності. Сюди ж відносять нездорові звички у харчуванні – надто багато жирної їжі в раціоні, багато червоного м'яса (особливо обробленого) та брак клітковини.

Генетичні причини поліпів

У рідких випадках люди успадковують генетичні мутації, які здатні приводити до новоутворень у товстому кишківнику. При наявності мутацій у людини підвищується ризик розвитку колоректального раку. Скринінг та раннє виявлення генетичних патологій допомагає запобігти розвитку та поширенню (метастазуванню) онкології. До генетичних порушень, які здатні провокувати утворення поліпів у товстому кишківнику, відносять:

• Синдром Лінча, або спадковий неполіпозний рак товстої кишки. Люди з цим синдромом мають тенденцію до утворення відносно невеликої кількості поліпів, які здатні дуже швидко стати злоякісними. Синдром Лінча є найбільш поширеною формою спадкового раку товстої кишки. Він також пов'язаний з раком молочної залози, шлунка, тонкої кишки, сечівника та яєчників.
• Сімейний аденоматозний поліпоз (САП) – рідкісне порушення, через яке починаючи з підліткового віку у людини утворюються сотні і навіть тисячі поліпів. Якщо їх не лікувати, у хворого практично зі стопроцентною вірогідністю розвивається рак. Зазвичай це відбувається у віці до 40 років. Для виявлення ризику розвитку САП виконуються генетичні тести.
• Синдром Гарднера – це різновид САП, через яку поліпи утворюються по всьому товстому й тонкому кишківнику. Також у хворого можуть утворитися пухлини в інших місцях тіла, включаючи шкіру й кістки.
• MYH-асоційований поліпоз (МАП) – ще одне схоже з САП захворювання, яке пов'язують з мутацією гена MYH. Часто у людей з цією хворобою вже в молодому віці утворюється безліч аденом або розвивається колоректальний рак. Ризик розвитку МАП визначається за допомогою генетичного тестування.
• Синдром Пейтца–Егерса. При цьому порушенні спочатку по всьому тілу утворюються веснянки, у тому числі на губах, ясенах і нігтях. Потім по всьому кишківнику утворюються доброякісні поліпи, які надалі можуть стати злоякісними.
• Синдром зубчастого поліпозу. У цьому випадку у верхній частині товстої кишки утворюється багато зубчастих аденом. Надалі вони можуть стати злоякісними.

Важливо відзначити, що на перетворення невеликого поліпа на ракову пухлину йде приблизно 10 років. Саме з цієї причини стандартний інтервал скринінгової колоноскопії становить 10 років. Він може бути коротшим для пацієнтів з генетичними порушеннями або запальними захворюваннями кишківника.

Які симптоми поліпів?

Часто у хворого немає абсолютно ніяких ознак порушення. Людина може й не підозрювати про наявність утворень, доки лікар не виявить їх під час дослідження кишківника. Хоча деякі все ж стикаються з такими симптомами поліпів, як:

• Кровотеча з прямої кишки. Це може вказувати не тільки на новоутворення у кишківнику, а й на інші порушення. Наприклад – на геморой або мікротріщини в анусі.
• Зміна кольору калових мас. Кров проявляється у вигляді червоних смужок, а іноді й зовсім змінює колір калу на майже чорний. Також колір калових мас змінюють деяка їжа, ліки або добавки.
• Зміна регулярності випорожнень. Запор або діарея, які тривають більше тижня, можуть вказувати на наявність великого поліпа у товстій кишці.
• Біль у животі. Якщо утворення велике, воно частково перекриває просвіт кишківника, що приводить до судомного болю у животі.
• Залізодефіцитна анемія. Кровотеча може бути незначною й дуже повільною. У цьому випадку кров у калових масах розглянути неможливо. Хронічні втрати крові позбавляють організм заліза, яке необхідне для вироблення гемоглобіну. Останній виконує життєво важливу функцію – транспортує кисень у тканини нашого тіла. Результатом є залізодефіцитна анемія, через яку людина відчуває втому та задишку.

Якщо людину турбує один або кілька симптомів поліпів, необхідно показатися гастроентерологу. Спеціаліст проведе фізичний огляд, а також призначить одну або кілька діагностичних процедур.

Скринінг-тести відіграють ключову роль у виявленні поліпів до того, як вони перетворяться на злоякісні. Своєчасна діагностика допомагає виявити рак товстого кишківника на ранніх стадіях. У цьому випадку у хворого є гарні шанси одужати.

Для діагностики зазвичай призначають:

• Аналіз калу (на приховану кров). Цей тест дозволяє виявити кров у калі, а також оцінити ДНК калу. За показаннями цього тесту лікар може призначити колоноскопію.
• Колоноскопія – найточніший метод виявлення поліпів і колоректального раку. У разі виявлення утворень їх або видаляють, або виконують біопсію. Після біопсії шматочок патологічної тканини досліджується під мікроскопом. Завдяки мікроскопічному аналізу лікарі визначають, яка вірогідність утворення злоякісного процесу.

Лікування поліпів

У більшості випадків лікарі видаляють ці новоутворення під час колоноскопії. Варіанти видалення включають:

• Видалення за допомогою щипців або спеціальної петлі (повністю безболісна процедура),
• Лапароскопічне видалення поліпів,
• Видалення товстого кишківника, включаючи пряму кишку. Цю операцію виконують хворим з генетичними захворюваннями.

Подальший контроль

Якщо у хворого був аденоматозний або зубчастий поліп, він перебуває у групі підвищеного ризику розвитку онкології. Такі пацієнти повинні регулярно проходити колоноскопію. Лікарі рекомендують цю процедуру:

• Через 5-10 років після першого виявлення однієї або двох невеликих аденом,
• Через 3 роки, якщо у хворого було виявлено більше ніж 2 аденоми,
• Через 3 роки після первинного виявлення великої аденоми (більше ніж 1 см) або окремих різновидів аденом,
• Протягом 3-х років, якщо у пацієнта було більше ніж 10 аденом,
• Протягом 6 місяців, якщо у людини була дуже велика аденома або аденома, яку видаляли по частинах.

Пам'ятайте, найкраща профілактика раку товстої кишки – своєчасна і регулярна колоноскопія. У клініці Персомед наші спеціалісти виконують 2 варіанти цієї процедури – під час сну або з частковим знеболюванням.

Джерела:

1. Colon polyps, Mayo Clinic,
2. Patient education: Colon polyps (Beyond the Basics), UpToDate,
3. Colon Polyps, American College of Gastroenterology.